Миколаївський собор (Токіо)
Миколаївський собор (яп. ニコライ堂, трансліт. nikorai-dō) — катедральний собор Православної Церкви Японії у місцевості Канда, районі Тійода, Токіо, Японія. Центральна кафедра митрополита цієї церкви, що підпорядковується Московському Патріархові. Офіційна назва — Токійський собор Воскресіння (яп. 東京復活大聖堂, трансліт. fukkatsu daiseidō). Популярна назва «Миколаївський собор» походить від імені російського місіонера, а згодом і архієпископа Миколи (Касаткіна), що був канонізований Москвою.
| Миколаївський собор | |
|---|---|
 | |
| 35°41′52″ пн. ш. 139°45′55″ сх. д. | |
| Тип споруди | катедральний собор |
| Розташування |
 Японія, Surugadaid |
| Початок будівництва | 8 березня 1891 |
| Висота | 35 м |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | неовізантійська архітектура |
| Належність | Японська Православна Церква |
| Єпархія | Токійська єпархія |
| Стан | Важливі культурні пам'ятки Японії[1] |
| Епонім | Миколай Чудотворець |
| Вебсайт |
nikolaido.org nikolaido.org/en/ |
  Миколаївський собор (Токіо) (Японія) | |
| |
 Миколаївський собор у Вікісховищі | |
Короткі відомості
%252C_1891.jpg.webp)
Собор було збудовано за сім років, 8 березня 1891 року, в поєднанні візантійського стилю і класицизму. Його проектував Михайло Щурупов, а усі роботи виконували японські майстри. Місце для собору обрав архієпископ Миколай (Касаткін), засновник Православної Церкви Японії. Він вирішив звести храм на пагорбі, що височів над палацом японського імператора. Кошти на зведення собору були зібрані в Росії.
Собор зазнав сильних пошкоджень під час Великого кантоського землетрусу у вересні 1923 року. Дзвіниця впала на баню собору і вщент розтрощила храм. Його відбудова була проведена наступником Миколи, архієпископом Сергієм (Тихомировим), якому довелося шукати кошти на ремонт в Японії, бо Росія була на той час радянською державою. Позаяк японці не мали інтересу до християнства, і російського православ'я зокрема, гроші довелося збирати шляхом проведення численних концертів хорової капели Віктора Покровського.
До 15 грудня 1929 року собор відремонтували. Дзвіницю укоротили, модифікували баню і зменшили прикраси інтер'єру.
У 1960 роках, у зв'язку з економічним бумом в Японії, довкола собору почали виростати офісні багатоповерхівки. Сьогодні храм захований між ними.
У 1983 році Миколаївський собор був занесений до списку цінних культурних надбань Японії.
Храм закритий окрім годин служби. На службу вхід платний — 300 єн. За ці гроші відвідувач отримує свічку, без якої його не пустять оглянути собор. Подібне ставлення до віруючих і невіруючих не сприяє поширенню православ'я в Японії, де зазвичай католицькі чи буддистські храми відкриті і є безкоштовними для відвідування.
Галерея
Собор до землетрусу 1923 року.
Фасад Миколаївського собору.
Баня у візантійському стилі.
Зображення Ісуса Христа перед головними дверми собору.