Милосердя Тіта

Вітеллія, дочка вбитого імператора, хоче помститися Тітові за смерть свого батька й підмовляє закоханого в неї Секста брати участь у змові проти нього. Однак дізнавшись, що імператор відмовився від одруження з Веронікою Ціліційською й вислав її до Єрусалима, Вітеллія має намір сама стати його дружиною й зупиняє Секста. А Тіт бажає бачити своєю дружиною сестру Секста, Сервілію, до якої відправляє з посланням Аннія, Секстового друга, який сам давно закоханий у Сервілію. Та вирішує розповісти Тітові правду, але говорить, що коли імператор буде наполягати на одруженні, вона підкориться. Тіт, розчулений щирістю Сервілії, дає добро на їх шлюб з Аннієм.

Тим часом Вітеллія, довідавшись, що імператор обрав собі за дружину Сервілію, знову проймається ненавистю до нього і просить Секста вбити Тіта. Незабаром після того як Секст іде, з'являються Анній і Публій, які повідомляють Вітеллія про те, що імператор бажає бачити її своєю дружиною. Вітеллія в сум'ятті.

Секст на чолі заколотників наближається до імператорського палацу, натовп підпалює його. Секст повідомляє про те, що бачив, як Тіт загинув. Дія закінчується загальним хором, що оплакує імператора.

Проте незабаром з'ясовується, що Тіт живий, а замість нього смерть прийняв один із його наближених, одягнувшись в імператорський одяг. Заколот придушено, і Секст хоче покінчити з собою, однак Вітеллія забирає в нього кинджал. Публій заарештовує Секста й віддає його під суд Сенатові. Той засуджує його до смерті, але Тіт вирішує поговорити з Секстом і вивідати всю правду про заколот. Секст бере всю провину на себе, не бажаючи видавати Вітеллію, і Тіт, незважаючи на внутрішні пориви, підписує смертний вирок.

У день страти Вітеллія вирішує зізнатися в усьому Тітові, й той великодушно прощає її та Секста. Опера закінчується загальним хором, який славить мудрість і милосердя імператора.