Милославський Євген Іванович

Милославський Євге́н Іва́нович ((13) 26 грудня 1877, Охтирка — 26 червня 1960, Харків) — професор, український інженер-транспортник, фахівець в галузі експлуатації автомобільного та залізничного транспорту.

Милославський Євген Іванович
Народився 14 (26) грудня 1877
Охтирка, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 26 червня 1960(1960-06-26) (82 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання
Міське кладовище № 2 (Харків) : 
Діяльність викладач університету
Alma mater Інститут інженерів шляхів сполучення імператора Олександра I (1901)
Науковий ступінь доктор технічних наук
Вчене звання професор
Заклад НТУ «ХПІ», Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Saratov State Technical Universityd і Chelyabinsk State Agroengineering Academyd
Батько Милославський Іван Миколайович
Брати, сестри Милославський Костянтин Іванович
Діти Милославський Кирило Євгенович
Нагороди

Біографія

Народився 1877 в Охтирці. Старший син місцевого купця Івана Миколайовича Милославського та його першої дружини Меланії Василівни (у дівоцтві Колот)[1].

Вищу освіту здобув у Інституті інженерів шляхів сполучення імені імператора Олександра І. Дипломований 29 червня 1901 з правом на чин колезького секретаря[2].

З 1901 року працював на залізниці, де обіймав різні керівні посади. У 1922 році перейшов до Держплану УСРР де працював завідуючим одним з відділів. З 1933 року завідувач кафедрою автомобільного транспорту Харківського автомобільно-дорожного інституту. У 1938 році отримав звання професора. Наступного року переїхав до Саратова, де працював викладачем у місцевому автомобільно-дорожному інституті. Повернувся до Харкова у 1946 році й знову став завідуючим кафедрою. У 1947—1950 роках паралельно був деканом автомобільного факультету. З 1955 року і до самої смерті професор кафедри експлуатації автомобільного транспорту.

Помер Євген Іванович Милославский 26 червня 1960 року. Похований на Другому міському кладовищі Харкова.

Науковий доробок

Список найбільш важливих робіт згідно Енциклопедії сучасної України:

  • Состояние шоссейных и грунтових дорог УССР и их восстановление. Х., 1924
  • Анализ работы железных дорог Украины в 1921–25 гг. и перспективы развития. Х., 1926;
  • Методика расчета пассажирооборота в городских и пригородных сообщениях. Х., 1937;
  • Автомобильный транспорт в военных перевозках. Саратов, 1942;
  • Проектирование и организация перевозок на автомагистралях. Х., 1947;
  • Система движения на автомагистралях. Х., 1951.

Примітки
  1. Милославський, 2019, с. 55.
  2. Списокъ окончившихъ курсъ, 1910, с. 146.

Джерела
  • Говорущенко М. Я. Милославський Євген Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — С. 460—461. — ISBN 978-966-02-8346-6.
  • Списокъ окончившихъ курсъ въ Институтѣ инжинеровъ путей сообщенія Императора Александра I за сто лѣтъ 1810-1910 : [рос. дореф.]. — Санкт-Петербургъ, 1910. — 225 с.
  • Милославський Д. К. Купець, меценат, громадський діяч охтирського самоврядування у Харківській губернії та його оточення. До 165-ї річниці з народження Івана Миколайовича Милославського // Культурна спадщина Слобожанщини. — Харків : Курсор, 2019. — № число 40. — С. 53-66.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.