Милославський Костянтин Іванович

Милославський Костянтин Іванович (1890 1937) — радянський міколог та ботанік-педагог. Викладач у вологодських та пензенських освітніх закладах. Дослідник флори Засурських лісів.

Милославський Костянтин Іванович

Костянтин Милославський, 1905 рік
Народився 1890
Помер 1937
Поховання
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність міколог, ботанік
Alma mater Імператорський Харківський університет (1913)
Вчителі Арнольді Володимир Митрофанович
Батько Милославський Іван Миколайович
Брати, сестри Милославський Євген Іванович
Діти Милославський Володимир Костянтинович
Автограф
Поховання К.І.Милославського в огорожі родин Дмитрієвих- Давидових-Шостенок на 2-му Харківському кладовищі.Світлина DKM med.

Життєпис

Народився в 1890 році в Охтирці. Він був сином місцевого купця Івана Миколайовича Милославського та його першої дружини Меланії Василівни (у дівоцтві Колот). У 1908 році закінчив Ахтирську гімназію та отримав атестат зрілості[1]. Продовжив навчання на природничо-науковому факультеті Харківського університета, який закінчив у 1913 році. Ботаніку йому викладав професор Володимир Арнольді[2]. Паралельно допомагав батьку в купецькій справі, зберігся рахунок підписаний Костянтином від 25 лютого 1910[3][4].

З 1913 року став викладати природознавство у Вологодському учительському інституті. Серед його учнів був майбутній лінгвіст та етнограф Олексій Сидоров[5]. Одночасно, у 1914-15 роках викладав природничу історію у Вологодській Маріїнській жіночій гімназії[6]. У 1920-30 роках викладав ботаніку у Пензенському лісотехнічному технікумі[7].

Займався дослідженням грибних хвороб древесних порід. Також досліджував трав'яний покров Засурських лісів за типом лісу[2].

Похований у Харкові на Другому міському кладовищі в одній огорожі з родичами його зведеного брата Миколи Дмитрієва. Сином Констянтина Милославського був фізик-оптик Володимир Милославський[7].

Науковий доробок

  • Краткое руководство к изучению и распознаванию грибных болезней древесных пород. Для лесотехникумов, лесных вузов и лесоводов. Пенза, 1927[2].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.