Минь річковий

Минь річковий — єдиний вид роду минь (Lota), який, у свою чергу, є одним із 6 родів родини миневих (Lotidae). Раніше миня відносили до родини тріскових (Gadidae).

Розрізняють до трьох підвидів миня річкового:

1. Lota lota lota (Linnaeus, 1758) — минь звичайний;
2. Lota lota leptura (Hubbs et Schultz, 1941) — минь тонкохвостий;
3. Lota lota maculosa (Lesueur, 1817) — північноамериканський підвид.

Минь, Lota lota

Розмір варіює від 0,3 до 2 м. Вага може досягати 30 кг. Забарвлення — жовтувато-сіре, з невеличкими плямами, іноді може бути і темно-сірим в цятку, зазвичай такий колір минь має в торф'яних водах коричневого кольору і у молодих особин. Минь має два спинні плавники і невеликий вусик на підборідді.

Минь річковий — прісноводна риба, поширена в річках Європи, Сибіру, Північної Америки. В окремих водоймах — звичайний вид, в інших трапляється поодиноко, у ряді водойм вже зник.

Зустрічається в солонуватих прибережних ділянках морів.

В Україні цей вид відомий на незначною кількістю знахідок: у «Червоній книзі України» (2009) відмічено лише 15 місцезнаходжень (див.карту праворуч), розподілених по річкових басейнах доволі рівномірно[1].

Активніший в холодній воді і, зокрема, нереститься взимку.

Минь — хижак із нюховою і тактильною орієнтацією. Харчується переважно вночі. Молодь споживає личинок комах, ракоподібних, ікру інших риб і їхніх мальків, у тому числі й власних. Дорослі особини споживають риб, міног, земноводних, а також ракоподібних, личинок комах, молюсків тощо. Може поїдати залишки тварин, що розкладаються.

Необхідно охороняти місця літнього перебування мальків виду (можливо, й нересту плідників).

Внесений до Червоної книги України (з 2009 року). Вилов миня в Україні заборонений.[2]

• Мнюх // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1016. — 1000 екз.
• Рыба «Мня» (рос.)
• Lota lota FishBase (англ.)
• Минь річковий в Червоній Книзі України