Мирослав Віталі

Миросла́в Віта́лі (5 жовтня 1914, Умань, Україна — 19 лютого 1992, Лондон, Сполучене Королівство) — англійський лікар польського походження, що спеціалізувався на лікуванні й реабілітації пацієнтів, що перенесли ампутацію. Його було нагороджено Орденом Британської імперії у визнання його видатних трудів з допомоги британським службовцям, що втратили кінцівки під час Другої світової війни.

Мирослав Віталі
Народився 5 жовтня 1914(1914-10-05)
Умань, Київська губернія, Російська імперія
Помер 19 лютого 1992(1992-02-19) (77 років)
Країна  Польща
Діяльність лікар, хірург
Alma mater медичний факультет Варшавського університетуd
Знання мов польська
Нагороди

Життєпис

Народився в польській родині в місті Умані в тодішній Російській імперії. 1939 р. закінчив Варшавський медичний університет. Був узятий у полон під час Польської кампанії 1939 р., але втік і повернувся до Варшави, де почав брати активну участь у підпільному русі, у той самий час працюючи в ортопедичному відділенні шпиталю Червоного Хреста. Упродовж Варшавського повстання 1944 р. керував польовим шпиталем.[1] Після семи місяців як віськовополонений у Шталагу IV-B, він таки виїхав до Англії через 2-й польський корпус в Італії.

Невзабарі після своєї демобілізації 1948 р. Мирослава Віталі було призначено лікарем-ортопедом у Шпиталь королеви Марії в Рогамптоні в Лондоні. Саме там він почав працю всього життя з пацієнтами, що перенесли ампутації, з розробки поліпшених штучних кінцівок. У 1963 р. Віталі було обрано членом Королівської колегії хірургів Англії. У 1968 він став головним медичним офіцером з дослідів щодо протезування в шпиталі. По виході на пенсію 1979 р. він продовжував працю як консультант у Шпиталі королеви Марії, Вестмінстерському Шпиталі й у Королівському Національному ортопедичному шпиталі. З доручення Британської ради він їздив по світі, читаючи лекції й інструктажі, щоб допомогти поліпшити якість протезів і їхньої підгонки в багатьох країнах. Він був також попечителем і радником у Центрі Даґласа Бейдера в Шпиталі королеви Марії.

У 1980-ті польський уряд нагородив його Орденом Відродження Польщі у визнання його праць із протезування, а також Хрестом Хоробрих за його мужність під час Варшавського повстання. 1986 р. його було зведено в ранг офіцера Ордена Британської імперії у визнання його праці для поранених британських військових.

Мирослав Віталі був співавтором великої книги «Ампутації і протези» (ISBN 0-7020-0570-3), виданої в Лондоні 1978 року й перекладеної багатьма мовами.

Примітки
  1. «Thirteen is My Lucky Number» Bill C. Biega, Warsaw Uprising (англійська)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.