Мисливські усмішки
«Мисливські усмішки» — збірка творів українського письменника Остапа Вишні. Вважається вершиною розвитку жанру «усмішки», які Максим Рильський назвав «ліричною поезією в прозі».
Автор | Остап Вишня |
---|---|
Ілюстрації | Валентин Литвиненко |
Країна | УРСР |
Мова | українська |
Видавництво | «Держлітвидав» |
Видано | 1958 |
Сторінок | 236 |
Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу |
Історія створення
Остап Вишня був затятим мисливцем та рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Усі ті спостереження, усе почуте він записував та використовував згодом при написанні «Мисливських усмішок».
«Мисливські усмішки» Остапом Вишнею були написані вже після війни, коли він повернувся зі сталінських таборів. Роботу над збіркою Остап Вишня закінчив у 1956 році незадовго до своєї смерті. Повний же цикл оповідань був опублікований у 1958 році видавництвом «Держлітвидав»[1].
Загальні характеристики
«Мисливські усмішки» — це розповідь від першої особи. Вони займають особливе місце в творчості Остапа Вишні. Джерело «Мисливських усмішок» — особистий досвід письменника, розповіді друзів та знайомих, народна сатира і гумор. Вони хоча й «мисливські», але вчать не нищити природу, а навпаки — доглядати за нею, берегти для нащадків. Остап Вишня писав:
«Любіть, дорогі друзі, охоту, а ще більше природу, бережіть її, охороняйте її»
Головним персонажем збірки є, одночасно й оповідачем, — мисливець або рибалка, з почуттям гумору, який розповідає цікаві «бувальщини» з мисливського побуту. Як правило, в основі історій лежить такий улюблений засіб народної творчості — художнє перебільшення.
Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анекдот, іронія, пейзажна лірика, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація, гіпербола.
Зміст збірки
- «Відкриття охоти»[2]
- «Як варити і їсти суп із дикої качки» (М. Т. Рильському)[3]
- «Лисиця»[4]
- «Заєць»[5]
- «Ведмідь»[6]
- «Бекас» (Присвячена Г. I. Косарьову)
- «Вовк»[7]
- «Вальдшнеп»[8]
- «Дика коза» (Ю. В. Шумському)[9]
- «Дика гуска»[10]
- «Перепілка»[11]
- «Лось»[12]
- «Дрохва»[13]
- «Дикий кабан, або вепр»[14]
- «Гагара»[15]
- «Екіпіровка мисливця»[16]
- «З крякухою на озері»[17]
- «Лебідь»[18]
- «Короп»[19]
- «Сом»[20]
- «Щука»[21]
- «Самі собі шкідники»[22]
- «Бенгальський тигр»[23]
- «Епілог»
Примітки
- Ужченка В.Д. «Ні пуху ні пера» чи «Ні пера ні пуху»? (На матеріалі творів Остапа Вишні)
- Відкриття охоти. Вишня Остап «Ukrlib»
- Як варити і їсти суп із дикої качки. Вишня Остап «Ukrlib»
- Лисиця. Вишня Остап «Ukrlib»
- Заєць. Вишня Остап «Ukrlib»
- Ведмідь. Вишня Остап «Ukrlib»
- Вовк. Вишня Остап «Ukrlib»
- Вальдшнеп. Вишня Остап «Ukrlib»
- Дика коза. Вишня Остап «Ukrlib»
- Дика гуска. Вишня Остап «Ukrlib»
- Перепілка. Вишня Остап «Ukrlib»
- Лось. Вишня Остап «Ukrlib»
- Дрохва. Вишня Остап «Ukrlib»
- Дикий кабан, або вепр. Вишня Остап «Ukrlib»
- Гагара. Вишня Остап «Ukrlib»
- Екіпіровка мисливця. Вишня Остап «Ukrlib»
- З крякухою на озері. Вишня Остап «Ukrlib»
- Лебідь. Вишня Остап «Ukrlib»
- Короп. Вишня Остап «Ukrlib»
- Сом. Вишня Остап «Ukrlib»
- Щука. Вишня Остап «Ukrlib»
- Самі собі шкідники. Вишня Остап «Ukrlib»
- Бенгальський тигр. Вишня Остап «Ukrlib»