Митниця (Радивилівський район)
Ми́тниця — село в Україні, у Крупецькій сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 276 осіб.
село Митниця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район/міськрада | Дубенський район |
Рада | Крупецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA56040150150094294 |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 276 |
Площа | 0,731 км² |
Густота населення | 377,56 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35514 |
Телефонний код | +380 3633 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°17′53″ пн. ш. 25°07′55″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
217 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35565, Рівненська обл., Радивилівський р-н, с.Рідків |
Карта | |
Митниця | |
Митниця | |
Мапа | |
Походження назви
Впродовж 1795—1914 років село знаходилося на російсько-австрійському кордоні, тут існував митний пост. Звідси і назва села.
Історія
ХІХ століття
У 1850 році в селі Митниця було всього 20 дворів. Земля належала Вітиславським та Раціборовським (3000 десятин). Після скасування кріпосного права в 1861 році Вітиславські почали продавати землю. В основному її купували Зельман, Гринь, Миць (500 десятин), Зимін. Селяни купували мало — через бідність. Одержавши малі наділи на сім'ю, селяни, що жили біля річки Стир у фільварках Вітиславського і Шувалова, переселяються на територію теперішнього села Митниця, ближче до своїх наділів[1].
Першими поселенцями були Бусь Андрій, Огороднік Ілля, Мишко Андрій, Ткачук Сидор, Огороднік Сафон, Матвійчук Кіндрат, Тернавський Василь. До них приєднались Сень, Додик, Колотинський, Ткачук, брати Матвєєви.[2]
У 1906 році село Теслугівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 55 верст, від волості 12. Дворів 54, мешканців 366[3].
Перед російсько-японською війною 1904р. група рекрутів з села була забрана в царську армію. Це Ґудзь Сафон, Калинович, Матвійчук Давид та інші. Із спогадів Матвійчука Давида: "Перед відправкою нашого полку на японський фронт офіцери вишикували його . Виступаючи, вони закликали солдат захищати царя-батюшку і отечество. Слова, сказані одним із офіцерів в кінці свого виступу, на все життя залягли мені в душу і в мене виникла ненависть до них. Він сказав: "Господа офіцери, тільки вас мені шкода. А цього гною (кивнувши в сторону солдат) вистачить".[2]
Післявоєнний період
У Митниці розташовувалась садиба колгоспу ім. ХХІ з'їзду КПРС, за яким було закріплено 3093 га землі, у тому числі 2282 га орної. У 1971 році споруджено комплекс виробництва свинини на кілька тисяч голів худоби.
За радянських часів у селі працювали восьмирічна школа, у якій 12 вчителів навчали 100 учнів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
Релігія
У селі є Церква Покрови Пресвятої Богородиці XVIII ст.
Примітки
- З історії волинського села Митниця біля митниці
- Історія села Митниця - МИТНИЦЬКА ГІМНАЗІЯ. mytnytsia.edukit.rv.ua. Процитовано 22 вересня 2021.
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.