Михайло Ярославич Хоробрит
Михайло Ярославич Хоробрит (рос. Михаил Ярославич Хоробрит; бл. 1229 — 1248) — великий князь Володимирський у 1248 році (як Михайло II), князь московський у 1246—1248 роках.
Михайло Ярославич Хоробрит | |
---|---|
Народився |
1229 Переславль-Залєський, Велике князівство Володимирське |
Помер | 1249 |
Діяльність | аристократ |
Титул | Князь |
Рід | Рюриковичі |
Батько | Ярослав III Всеволодович |
Мати | Feodossiya Mstislavnad[1] |
Брати, сестри | Олександр Невський, Андрій Ярославич, Ярослав Ярославич і Василь Ярославич |
Діти | Борис Михайлович |
Життєпис
Четвертий син Ярослава Всеволодовича, великого князя Київського і великого князя Володимирського, та його другої дружини Ростислави-Феодосії (доньки Мстислава Мстиславича, князя Новгородського). Народився близько 1229 року в місті Переяслав-Залеський.
Вперше письмово згадується у 1238 році. Брав участь у битві на річці Сіть проти монгольського війська. 1246 року отримав Москвський уділ за заповітом свого батька від свого стрийка — великого князя Святослава IV Всеволодовича.
У 1248 році Михайло вигнав Святослава з Володимира і сам зайняв великокняжий трон. Того ж року вдерся до Литви, проте в битві на річці Протва Михайло Ярославич зазнав поразки й загинув. Поховано в Успенському соборі Володимира. В результаті велике князівство було передано братові загиблого Андрію Ярославичу.
Родина
- Борис (д/н—після 1263), князь московський?
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Fennel, John. The Crisis of Medieval Russia, 1200—1304. — 1983. — С. 103. — (Longman History of Russia). — ISBN 0582481503