Переславль-Залєський
Пересла́вль-Залє́ський (рос. Переславль-Залесский) — місто обласного підпорядкування в Ярославській області Російської федерації. Адміністративний центр Переславського району. Кінцева залізнична станція на вантажній залізниці від Берендєєва (лінія Москва—Ярославль).
місто Переславль-Залєський | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Ярославська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 78405000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 78705000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1152 | ||||
Статус міста | 1178 | ||||
Населення | 42,4 тис. чол. (2009) | ||||
Площа | 2225 га км² | ||||
Поштові індекси | 152020-152040 | ||||
Телефонний код | +7 48535 | ||||
Географічні координати: | 56°44′17″ пн. ш. 38°51′22″ сх. д. | ||||
Часовий пояс | MSK (UTC+3, летом UTC+4) | ||||
Відстань | |||||
До Москви (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
140 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | adm.pereslavl.ru | ||||
Міський голова | Андрій Валерійович Охапкін | ||||
Мапа | |||||
Переславль-Залєський | |||||
|
Географія
Місто розташоване за 140 км від Москви по Ярославському шосе, на березі Плещеєва озера, у місці впадіння в нього річки Трубіж. Центр національного парку «Плещеєво озеро». Заснований в історичній області Заліссі — регіоні полів і землеробства, тому названий «Залєським»: на противагу до Переяславля-Руського в Україні.
Кілометровий знак «140 км.» знаходиться в центрі міста на повороті з вулиці Свободи на Ростовську вулицю.
Історія
Місто засноване 1152 володимиро-суздальським князем Юрієм Долгоруким і назване на честь південноруського Переяславля (спочатку також називався Переяславль, пізніше утвердилась форма Переславль). На відміну від згаданого Переяславля Руського стало називатися Переяславлем Залєським («тим, що на Заліссі»).
У 1220 в Переяславлі народився князь Олександр Невський.
У 1276–1294 (з перервою) син Олександра Невського, Дмитро Олександрович Переяславський, що княжив в цьому місті, був Великим князем Володимирським, але резиденція його як і раніше знаходилася в Переяславлі.
1302 року, після смерті князя Івана Дмитровича, місто за заповітом відійшло до Московського князівства.
У 1382 і 1408 місто було взято та розграбовано ординцями, в 1608 — польсько-литовськими інтервентами. Сильно постраждав в роки Смутного часу.
1688 року цар Петро I на Плещєєвому озері розпочав будівництво потішної флотилії, що було початком російського військового флоту. В 1692 році будівництво флотилії було завершене, та влаштовано урочистий огляд.
З початку XVIII ст. — центр Переславської провінції Московської губернії. З 1775 — місто повіту Володимирськой губернії. За радянських часів — районний центр.
1884 року в місті був побудований водопровід.
Економіка
У місті — хімічне виробництво «Кодак», також випускається технічний текстиль, машинна вишивка. Місцеве машинобудування, харчова промисловість (хліб, сир), тютюнове виробництво, будівельні блоки по об'ємно-модульній технології.
Під Переславлем-Залєським, у селі Веськово розташований Інститут програмних систем РАН.
У місті працює «Університет міста Переславля».
Пам'ятки архітектури
Переславль-Залєський багатий пам'ятниками архітектури.
- У центрі Переславля у давнину розташовувалася велика дерев'яна фортеця, від якої зберігся до нашого часу земляний вал. На території цього історичного місця розташовані:
- Спасо-Преображенський собор, 1152–1157 рр. — найдавніший збережений пам'ятник архітектури Північно-Східної Русі. Білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм.
- Церква Петра Митрополита. 1585 р. Шатровий безстовпний храм із галереями та дзвіницею XIX ст.
- Спордуди колишнього Богородице-Срітенського монастиря. До нашого часу вціліли барокові Володимирський собор та Олександро-Невська церква (обидві споруди — 1740–1749 рр.).
З межами колишньої фортеці розташовані монастирі і храми:
- Горицький Успенський монастир. Відомий з 1382 р. Нині це музей, ансамбль будівель XVII–XVIII ст. До складу входять:
- Мурована огорожа. XVII–XIX ст.
- Святі Ворота із церквою Миколи Чудотворця (1690-ті рр.)
- Богоявленська церква-дзвіниця. Середина XVIII ст., бароко.
- Успенський собор. 1750—1760-ті рр. На місці храму XVI ст. Величезний бароковий п'ятибанний храм із двома однобанними приділами. Зберіг іконостас та оздобленні середини XVIII ст.
- Всісвятська трапезна церква. 1670-ті рр. Висока п'ятибанна церква із двоповерховою трапезною палатою.
- Троїцький Данилов монастир. Закладений у 1508 р. Збереглись:
- Святі ворота із Тихвинською церквою. Бл. 1700 р.
- Троїцький собор. 1530–1532 рр. Чотирьохстовпний однобанний храм із гранчастими абсидами. У XVII ст. добудовані приділ Данила та масивна шатрова дзвіниця. У храмі — фрксковий ансамбль 1660 р. (Г.Нікітін та С.Савін).
- Всіхсвятська церква. 1687 р.
- Похвалинська трапезна церква. 1653–1659 р. високий однобанний храм із двоповерховою трапезною палатою.
- Келії. 1687–1696 рр.
- Миколаївський монастир. Заснований у XIV ст. Комплекс XVIII–XXI ст. Більшість його споруд знищена більшовиками у 1930-ті рр. (у тому числі бароковий собор 1680–1721 рр.). Новий собор зведено у новітні часи у стиілізації давньоруського стиля.
- Часовня «Хрест». 1557 р., перекладена у 1889 р. Шатрова палатка на 4-х стовпах.
- Церква 40 Мучеників Севастійських. 1755–1776 рр. Бароко.
- Церква Симеона Стовпника. До 1771 р. Бароко.
- Покровська церква. До 1789 р. Бароко.
- Смоленська церква колишнього Борисоглібського монастиря. 1694–1705 рр. Наришкінський стиль.
- Федорівський монастир. Заснований на початку XIV ст. Великий комплекс споруд XVI–XIX ст. Найціннішими є:
- Микитський монастир. Найдавніший монастир міста, закладений ще у XII ст. До нашого часу непогано зберігся цей монастир-фортеця із пам'ятками XVI–XIX ст.
- Фортечні стіни та вежі. 1560-ті рр., 1643 р. У XIX ст. над однією із ділянок споруджена класицистична дзвіниця.
- Микитський собор. 1560–1564 рр. У 1984 р. відновлена центральна баня. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із прибудовами XVII ст. Прибудований у свій час до маленької однобанної церкви Микити 1520-х рр., яка тепер є його приділом.
- Благовіщенська трапезна церква. 1660-ті рр.,на місці храму XVI ст. П'ятибанний безстовпний храм із двоповерховою трапезною палатою та масивною шатровою дзвіницею 1668 р.
- Дві барокові каплиці 1702 р.
- Келії. XVII–XVIII ст.
Також у деяких селах Переславльського району збереглись цінні пам'ятки архітектури.
- У селі Єлизарово — шатрова церква Микити Мученика — найдавніша церква району. 1556 р.
- У селі Велика Брембола — мурований храм Іллі Пророка (1706 р., наришкінський стиль)
- У селі Сольба — споруди Миколо-Сольбинського монастиря. XVIII–XXI ст.
- У селі Троїцьке — барокова церква Трійці. 1764 р.
- Церква 40 Мучеників, XVIII ст.
- Церква Петра Митрополита, 1585 р.
- Микитинська церква у Єлизарово. 1556 р.
За 2 км на північний захід від міста розташований археологічний пам'ятник «Клещинський комплекс», центром комплексу є древнє місто Клещин, від якого збереглися вали XII століття. Зберігся об'єкт поклоніння язичників — Синій камінь величезний валун темно-синього кольору вагою 4 тонни.
Революційні пам'ятники: будинок сестер Рязанцевих, будинок Житнікова, будинок райкому ВЛКСМ (раніше будинок купців Варенцових).
Місто входить у Золоте кільце Росії. Є досить багато готелів («Західна», «Переславль», «Лісова казка», «Комфорт» тощо).
У місті — державний історико-архітектурний та художній музей-заповідник (на території колишнього Успенського монастиря Горіцького). Музей «Бот Петра I» (з 1803, один з перших провінційних музеїв Росії). Приватні музеї: Музей прасок, чайників, масок.
За декілька кілометрів від Переславля-Залєського, у селищі Талиці розташований Переславський залізничний музей. У ньому представлені унікальні зразки вузькоколійка залізничної техніки. Багато експонатів відновлено до робочого стану, періодично використовуються для зйомок у кіно.
Релігія
У місті 6 монастирів, 4 з яких діють — Федоровський жіночий монастир, Никольський жіночий монастир, Троїцький Данилів чоловічий монастир, Микитський чоловічий монастир, багато церков.
У XVIII—XIX століттях був центром Переславської єпархії. Пізніше в місті працювало Переславське духовне училище. З його доглядачів (по суті, директорів) гідний згадки Свірелін Олександр Івановіч.
Видатні мешканці міста
- Олександр Невський — російський полководець і політичний діяч
- Смірнов Михайло Іванович — директор музею (у 1919—1930 рр.), творець його
- Іванов Костянтин Іванович — директор музею (у 1930—1970 рр.)
- Кошкін Михайло Ілліч — творець танка «Т-34»
- Кардовський Дмитро Миколайович — талановитий художник і педагог
- Пришвін Михайло Михайлович — видатний письменник, жив в Переславськом районі три роки
- Тихонравов Михайло Клавдійович — конструктор космічної і ракетної техніки. Творець першої радянської ракети.
- Фарфоровський Сергій Васильович — російський та радянський вчений, історик, етнограф, викладач історії, методист, автор так званого лабораторного методу.
Джерела
Література
- (рос.) Атлас автомобильных дорог. Золотое кольцо России. — М. : Книжное издательство «За рулём», 2007. — 160 с.
- (рос.) Золотое кольцо. Справочник. — М. : Вокруг света, 2006. — 256 с.
- (рос.) Михайлов К. П. Золотое кольцо России. Летопись разрушений и утрат. — М. : Эксмо; Яуза-Пресс; Лепта-Книга, 2008. — 464 с. — (На руинах Небесной России)
Посилання
Спільні теми:
- Короткий путівник по Переславлю-Залєському
- Переславль-Залєський — інформаційний портал міста
- Краєзнавство Переславль-Залєське (понад 2600 книг і статей)
- Переславль-Залєський. Про місто, фотогалерея
- Золоте кільце Росії: Переславль-Залєський
- Переславль-Залєський. Архітектура, готелі, розклад автобусів, ресторани, музеї, карта міста.
- Переславль. Інфо — інформаційно-новинний сайт Переславля-Залєського
Спеціальні теми:
- Офіційний сайт адміністрації міста Переславль-Залєський
- Готель «Західний» в Переславлі-Залєському
- Державний історико-архітектурний і художній музей-заповідник Переславль-Залєський
- Біографії видатних переславців. (понад 480)
- Біографії видатних переславців, пов'язаних з церквою. (понад 60)
Шаблон:Yaroslavl-geo-stub