Михалевич Михайло

Михалевич Михайло (нар.1906 Київ — пом.1984 Філадельфія) — український художник-графік, іконописець, театральний декоратор, громадсько-політичний діяч.

Михайло Михалевич
Народження 1906(1906)
Київ, Російська імперія
Смерть 1984(1984)
  Філадельфія, штат Пенсільванія,  США
Національність українець
Країна  США
Жанр малярство, графіка
Навчання Київський художній інститут
Діяльність художник
Твори Плакати в Карпатській Україні та інше

Життєпис
Зліва 1-й ряд: Орест Чемеринський, Олена Теліга, Улас Самчук. 2-й ряд: Михайло Михалевич, Омелян Коваль, Юрій Русов. Львів, літо 1941 р.

Михалевич Михайло народився у 1906 році в Києві. Брат Вероніки Філонович. По батьку походив з роду Волинських православних священиків, по матері — з козацького роду оборонців Батурина[1]. Навчався у «Київському художньому інституті» (1924—1928), у Празі — «Вищій художньо-промисловій школі» (1934—1936) та «Празькій Академії Мистецтв» (1937—1938). З 1940-х років — член ОУН; очолював відділ мистецтв при ОУН (1934—1942)[2]. Працював у Карпатській Україні, очолював мистецьку референтуру вищого командування Карпатської Січі (1939)[3].

Восени 1941 року разом із дружиною Ніною Ліндфорс-Михалевич у складі похідних груп ОУН прибув до Києва[4]. Гітлерівці розпочали масовий терор проти мирного населення, в тому числі проти українських націоналістів. Оскільки СД в Києві розшукувало Михайла Михалевича та влаштовувало на нього засідку, тому він змушений був покинути місто. З 1944 року — Михалевич у Німеччині, а з 1950 року — в США.

Брав активну участь у національно-культурному житті громади українців. Помер у США в 1984 році.

Творчість

Михайло Михайлевич працював над різними агітаційними матеріалами, малював карикатури, компонував різні гасла і опрацьовував ілюстрації для пропагандивних матеріалів.[5]. Найбільше відомий своїми плакатами, присвяченими боротьбі Карпатської України проти угорських і польських агресорів.

Ось як описує це Василь Гренджа-Донський:

7-го грудня 1938. На стінах Хуста появилися плакати маестро Михалевича. Особливо один паде в вічі, виконаний прекрасно — просто говорить. Молодий, відважний гуцул стоїть з мечем, перед ним величезна гадюка-давун, розрізана на дві половини. Гадюка символізує спільний польсько-мадярський кордон, який хоробрий гуцул мечем перетяв. Два вовки, один з польським орлом, а другий із знаком мадярських терористів, проливають сльози над трупом перерізаного давуна...

— Василь Ґренджа-Донський, «Щастя і горе Карпатської України»

Книги з ілюстраціями Михайла Михалевича
  • Олена Цегельска. Напровесні. Казки й оповідання. — Торонто—Нью-Йорк: Об'єднання Працівників Дитячої Літератури, 1969.
  • Леонід Полтава. Маленький дзвонар із Конотопу. — Торонто—Нью-Йорк: Об'єднання Працівників Дитячої Літератури, 1969.
  • Призабуті казки. Українські народні казки Придніпрянщини. — Торонто—Онтаріо: Об'єднання працівників літератури для дітей і молоді ім. Леоніда Глібова, 1977.

Див. також

Посилання
  1. «ВЕСЕЛКА» зазнала дві болючі втрати
  2. Квазіенциклопедія ОУН-УПА. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
  3. Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4. — С. 1556—1565.
  4. Пам'ять серця –Україна: Софія Русова, Ніна Ліндфорс-Міхалевич і Українська ідея.[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Зиновій Книш. Б'є дванадцята[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.