Михальченко Микола Іванович

Миха́льченко Мико́ла Іва́нович (нар. 15 лютого 1942, Косичі Суразького району Брянської області) — 28 лютого 2021, місто Київ) — український соціальний філософ радянської і порадянської епох, студент, співробітник і викладач шкіл і установ Київської Академії, автор статей і підручників, політолог, соціолог; завідувач відділом теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України; почесний президент Української академії політичних наук, перший віцепрезидент Асоціації політичних наук України, генеральний директор Всеукраїнської соціологічної служби.

Михальченко Микола Іванович
Народився 15 лютого 1942(1942-02-15)
Косичі Суразький район Брянська область
Помер 28 лютого 2021(2021-02-28) (79 років)
Діяльність політолог
Alma mater Філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1969)
Заклад Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
Посада завідувач відділом теорії та історії політичної науки
Звання професор
Ступінь доктор філософських наук
Аспіранти, докторанти Пустовіт Світлана Віталіївна
Членство НАН України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографічна довідка

Микола Іванович Михальченко народився 15 лютого 1942 року в с. Косичі Суразького району Брянської області. Закінчив залізничне відділення Харківського технікуму промислового транспорту в 1960 році.

  • 1960—1961 — Єнакієвський металургійний завод, старший складач потягів;
  • 1961—1964 — служба в лавах Радянської Армії;
  • 1961—1969 — філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка;
  • 1969—1991 — Національна академія наук України: в Інститутах філософії та соціології пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділом;
  • 1973 — захист кандидатської дисертації;
  • 1987 — захист докторської дисертації;
  • 1988 — професор;
Зовнішні зображення
Михальченко Микола Іванович
В робочому кабінеті
Він є Президентом Академії політичних наук України
  • 1991—1994 — радник, керівник служби з питань внутрішньої політики Президента України;
  • 1992 — член колегії з питань гуманітарної політики Державної думи України;
  • 1993—2012 — президент (з 2012 — почесний президент) Української академії політичних наук, генеральний директор Всеукраїнської соціологічної служби;
  • 1994—2002 — Інститут соціології НАН України, завідувач відділом, головний науковий співробітник;
  • з 2002 — головний науковий співробітник, завідувач відділом теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Особисте життя

Дружина — Скоблікова Людмила Вадимівна (1948), її дочка Ксенія, зять Юрій та онуки Ігор і Аріна, син — Олександр (1975) — юрист.

Наукові інтереси

Коло наукових інтересів: філософія історії, філософія політики, філософія освіти, духовне і політичне життя суспільства, соціальні інститути та суспільні відносини, світоглядні проблеми українського суспільства.

У працях розглядає методологічні та світоглядні проблеми соціального пізнання; об'єктивні та суб'єктивні фактори історичного процесу; рушійні сили політичного і духовного життя суспільства; філософські та світоглядні процеси освіти, зокрема, вищої; генезис суспільних відносин і соціальних інститутів у різного типу цивілізаціях, регіонах, країнах; процес розвитку вищої освіти як системи підготовки кадрів. Підготував 38 кандидатів і 34 доктори наук.

Праці

М. І. Михальченко є автором (співавтором) понад 350 наукових праць, зокрема 15 монографій (6 індивідуальних і 8 у співавторстві). Основні наукові праці:

  • Н. И. Михальченко. Коммунистическая идеология и деятельность масс. — К. : Наук. думка, 1976
  • Н. И. Михальченко. Политическая идеология как форма общественного сознания. К. : Наукова думка,1981, — 262 с.
  • Н. И. Михальченко. XXVII съезд КПСС о формировании политического сознания масс. — К. : «Знание», 1987.
  • Н. И. Михальченко. Марксистская политическая идеология. — К. : Наук. думка, 1991. — 277 с.; ISBN 5120013880
  • Н. И. Михальченко. Беловежье. Л. Кравчук. Украина 1991—1995. — К. : Український центр духовної культури, 1996
  • М. І. Михальченко, Самчук З. Ф. Україна доби межичасся — Дрогобич: «Відродження», 1998
  • М. І. Михальченко, B.C.Журавський, О. Ю. Кучеренко. Політична еліта України: теорія і практика трансформації. — К. : Логос, 1999.
  • Н. И. Михальченко. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? — К. : Институт социологии НАН України, 2001. — 440 с.
  • М. І. Михальченко. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. — Дрогобич, 2004
  • М. Михальченко, Л. Губерський, В. Андрущенко. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія. — К. : Генеза, 2006
  • М. Михальченко. Украинская региональная цивилизация: прошлое, настоящее, будущее. — К. : ИПиЭНИ, 2013.

Державні нагороди

Примітки
  1. Указ Президента України № 265/2001 від 19 квітня 2001 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
  2. Указ Президента України № 28/2012 від 21 січня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності та Свободи України»

Література

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.