Косичі (Брянська область)

Село знаходиться в 7 км на північний захід від села Влазовичі, на річці Іржач при її впадінні в Іпуть.

Згадується з першої половини XVIII століття. До 1751 року село у володінні Мглинської ратуші, пізніше — Гудович та інших.

16 листопада 1751 року Косичі були подаровані Петру Іскрицькому універсалом гетьмана Данила Апостола.

До 1781 року село входило у Мглинську сотню Стародубського полку[4].

З 1782 по 1921 роки в Суразькому повіті Чернігівської губернії.

У 1921-1929 роках в Клинцівському повіті.

У 1871 році була побудована дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, закрита в 1936 році, не збереглася.

В середині ХХ століття в селі був колгосп «3елений клин», потім «Гарний берег».

З 1919 до 1954 роки село центр Косичівського сільради.

У 1954-2005 роках село у складі Андріївської сільраді.

• Михальченко Микола Іванович (нар. 15 лютого 1942) — радянський і український соціальний філософ, політолог, соціолог; завідувач відділом теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України; почесний президент Української академії політичних наук, перший віце-президент Асоціації політичних наук України, генеральний директор Всеукраїнської соціологічної служби.

Максимальне число мешканців — 1700 осіб, було у 1901 році[5].

Станом на 2013 рік населення села становило 272 особи[2].

• Населённые пункты Брянского края. Энциклопедический словарь. — Изд. 2-е, дополненное и исправленное. — Брянск: Десяточка, 2012. — С. 76. — 468 с. — 700 экз. — ISBN 978-5-91877-090-0.