Михановський Володимир Наумович

Володимир Михановський народився у 1931 році в Харкові. У 1954 році він з відзнакою закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету, і з 1954 року викладав у ньому вищу математику і фізику. У 1962 році він переїздить до Москви. Наступного року Михановський опублікував монографію з теоретичної фізики «Електромагнітна дефектоскопія в постійному та змінному полі» (рос. Электромагнитная дефектоскопия в постоянном и переменном поле). З 1963 року Михановський також став членом Союзу письменників СРСР. У 1969 році він паралельно був слухачем курсів при Літературному інституті імені Горького.Володимир Михановський є членом Союзу письменників Росії, Міжнародного ПЕН-клубу, а також академіком Міжнародної академії Енергоінформаційних наук.

Літературну творчість Володимир Михановський розпочав ще в 1948 році публікацією віршованих творів, а в 1958 році надрукована його перша збірка. У 1962 році Михановський побував у гостях у Самуїла Маршака, який, щоправда, досить критично оцінив поетичну творчість вченого-фізика. Паралельно в 1962 році Михановський розпочав публікувати й свої фантастичні твори українською мовою Першим із них стало науково-фантастичне оповідання «Загадка», яке вперше опубліковане в 1962 році в журналі «Знання та праця». У 1963 році виходить перша збірка фантастичних творів Михановського українською мовою «На траверсі Бета Ліри».[2] У 1964 році вийшла друком і перша збірка фантастичних творів Михановського російською мовою «Тайна одной лаборатории».[3] Володимир Михановський написав два науково-фантастичних романи «Кроки в нескінченності» про політ міжзоряного космічного корабля з екіпажем лише з однієї людини та групи біороботів, та «Найтаємничіше вбивство», який можна віднести до жанру фантастичного детективу; також письменник опублікував близько 100 фантастичних повістей та оповідань. У більшості фантастичних творів письменника присутня велика кількість літературних штампів епохи їх написання[4], і на думку частини літературних критиків, творчість Михановського віддзеркалює в цілому середній рівень радянської фантастики 60—80 років ХХ століття. Одночасно із виданням фантастичних творів Володимир Михановський видав ще кілька збірок поезії. Пізніше, на початку 90-х років ХХ століття, письменник дещо відійшов від фантастичної тематики, і написав кілька книг детективно-пригодницької тематики, зокрема романи «Тіні королівської западини», «Караючий меч», «Гарячі точки на серці». Володимир Михановський також написав кілька творів з історії повітряно-десантних військ. Окрім цього, Михановський переклав на російську мову низку творів казахських, комі, монгольських, туркменських, узбецьких, чуваських, перських, українських та єврейських письменників.

Володимир Михановський нагороджений трьома золотими медалями Міжнародної федерації космонавтики — імені Корольова в 1979 році, імені Гагаріна в 1983 році та імені Ціолковського в 1985 році. У 1986 році за свою поему «Мікеланджело» Михановський нагороджений італійською Міжнародною літературною премією. У 2006 році за тривалу літературну діяльність у жанрі фантастики Володимир Михановський став лауреатом премії «Місячна веселка».

Твори Володимира Михановського, окрім української та російської мов, перекладені англійською, німецькою, французькою, вірменською та кількома мовами народів Індії. Твори Володимира Михановського казахською мовою переклав відомий казахський письменник-фантаст Абдул-Хамід Мархабаєв.

Володимир Михановський написав сценарії до двох короткометражних фільмів «Небезпечні дрібниці» та «Несподіваний фінал».

• Михановський Володимир Наумович (рос.)
• Володимир Михановський на LiveLib (рос.)
• Володимир Михановський на сайті fantlab.ru (рос.)
• Володимир Михановський на kino-teatr.ru (рос.)
• Володимир Наумович Михановський
• Володимир Міхановський^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Михановский Владимир Наумович (рос.)