Мишаков Олександр Семенович
Олександр Семенович Мишако́в (Мішаков; нар. 10 жовтня 1912 Маріуполь, Російська імперія — 1993 Київ, Україна) — радянський і український спортсмен і спортивний тренер, майстер спорту зі спортивної гімнастики (1938), з гандболу (1936), заслужений майстер спорту СРСР (1954), заслужений тренер СРСР (1956). Учасник Другої світової війни.
Олександр Семенович Мішаков | |
---|---|
![]() | |
Народився |
10 жовтня 1912 Маріуполь, Російська імперія |
Помер |
1993 Київ |
Громадянство |
![]() ![]() |
Місце проживання | Київ, Україна |
Діяльність | спортивний тренер |
Відомий завдяки | як педагог |
Alma mater | Державний інститут фізичної культури України . |
Учасник | німецько-радянська війна |
Нагороди | заслужений тренер СРСР |
Освіта
Закінчив Державний інститут фізичної культури України (1935).
Досягнення
Старший тренер збірної СРСР (1954–1976). Працював у ДСТ «Іскра» (Київ).
Його вихованці завоювали 18 золотих, 10 срібних, 12 бронзових Олімпійських медалей. Серед них 9-разова Олімпійська чемпіонка Лариса Латиніна, 7-разовий Олімпійський чемпіон Борис Шахлін.
Багато років працював у спортивному залі по вулиці Миколи Матеюка, 4[1].
Внесений до Книги рекордів Гіннесса як один із найкращих тренерів світу XX століття (2001).
Відзнаки
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медаллю "За перемогу над Німеччиною у ВВВ (1941–1945 рр.) «Відмінник народної освіти»
![](../I/%D0%9C%D0%94_%D0%9C%D1%96%D1%88%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2.jpg.webp)
Примітки
Посилання
- Олександр Мишаков / Персоналії / Проект «Українці в світі»
- Памяти великого Тренера (рос.)
Джерела
- Енциклопедія Олімпійського спорту України. За ред. В. М. Платонова. — К.: «Олімпійська література», 2005. (сторінка 299).