Мнджоян Арменак Левонович

Арменак Левонович Мнджоян (вірм. Արմենակ Լևոնի Մնջոյան; 1904-1970) — вірменський радянський хімік-органік.

Мнджоян Арменак Левонович
вірм. Արմենակ Լևոնի Մնջոյան
Народився 23 листопада 1904(1904-11-23)
Сарикамиш, Kars Okrugd, Карська область, Кавказький край, Російська імперія
Помер 20 лютого 1970(1970-02-20) (65 років)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Країна невідомо[1]
Діяльність хімік
Галузь хімія
Alma mater Єреванський державний медичний університет ім. Мхітара Гераци
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Відомі учні Q20508143?
Знання мов російська[1]
Брати, сестри Мнджоян Єгія Левонович і Q20508143?
Нагороди

Заслужений діяч науки Вірменської РСРd

Академік АН Вірменської РСР, доктор хімічних наук, професор (1944). Герой Соціалістичної Праці (1969). Заслужений діяч науки Вірменської РСР (1961).

Біографія

Народився 23 листопада 1904, Сарикамиш, Зах. Вірменія. У 1928 закінчив Московський хіміко-фармацевтичний інститут. У 1933 році — закінчив Єреванський медичний інститут. У роки Другої світової війни організував лабораторію, яка займалася створенням і впровадженням у виробництво медикаментів військово-санітарного призначення. У 1928-1938 роках — завідувач хіміко-фармацевтичний лабораторією Наркомздоров'я Вірменської РСР. У1942-1949 — директор спеціальної лабораторії Минмедпрому СРСР та МОЗ Вірменської РСР

Завідувач кафедри хімії

1945-1949 — директор Хімічного інституту АН Вірменської РСР.

1949-1955 — директор Лабораторії фармацевтичної хімії.

1955-1970 — директор Інституту тонкої органічної хімії АН Вірменської РСР.

1953-1960 — віце-президент АН Вірменської РСР.

1964-1967 — академік-секретар Відділення хімічних наук АН Вірменської РСР.

1953-1967 — член Президії АН Вірменської РСР.

1957-1962 — відповідальний редактор журналу «Известия АН Армянской ССР. Серия хим. наук».

Помер 20 лютого 1970 р. у Єревані.

Твори

  • Дослідження в області синтезу нових анестезуючих засобів. [Повід. 1 — 4], «Журнал загальної хімії», 1946, т. 16, вип. 4-5, 7
  • Дослідження в області похідних заміщених оцтових кислот. Повідом. 1-9, «Доповіді [АН Вірменської РСР]», 1955, т. 20, № 1 — 5; т. 21, № 1. 3. 5; 1957, т. 25, № 1 (сп. з ін.)
  • Синтез Сукцинилхоліну і деяких його аналогів. Доповідь... (Єреван. 14 червня 1957), Єреван 1957 (сп. з О. Л. Мнджонн)

Основні дослідження присвячені проблемі залежності біологічної активності органічних речовин від їх будови. Здійснив численні синтези органічних речовин різних класів і досліджував залежність їх біологічної дії (анестетичних, курареподобного, спазмолітичний та ін.) від хімічної будови. Досліджував рослинну сировину Вірменської РСР. Творець наукової школи хіміків-органіків.

Автор цілого ряду лікарських препаратів, що знайшли всесоюзну і світове визнання: сукцинилхолін, ганглерон, субехолін, арфенал, месфенал та ін.

Досягнення

  • член-кореспондент Академії наук Вірменської РСР (1950)
  • дійсний член Академії наук Вірменської РСР (1953)
  • доктор хімічних наук
  • професор (1944)
  • заслужений діяч науки Вірменської РСР (1961)

Нагороди

Різне

З 1971 року ім'я Арменака Левоновича Мнджояна носить Інститут тонкої органічної хімії АН Вірменської РСР.

Література

Мнджоян Арменак Левонович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 16 лютого 2015.

  • АН Арм. ССР. Персональный состав. 1943—1983. Ер., 1984
  • Большая русская биографическая энциклопедия. (3 CD)

Примітки

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 13 марта 1969 года в статье Высокая оценка достижений советской науки // Вестник АН СССР, 1969, № 4
  3. Арменак Левонович Мнджоян // Биологический журнал Армении, 1970, Т. 23, № 3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.