Модринофомес лікарський

Модринофомес лікарський, модринова губка (Laricifomes officinalis) — вид грибів роду ларіціфомес (Laricifomes). Сучасну біномінальну назву надано у 1957 році[15].

?
Модринофомес лікарський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Родина: Фомітопсисові (Fomitopsidaceae)
Рід: Ларіціфомес (Laricifomes)
Вид: Модринофомес лікарський
Біноміальна назва
Laricifomes officinalis
  (Batsch) Kotlaba & Pouzar
Синоніми
  Boletus officinalis Batsch, [1]

Boletus officinalis Vill., [2]
Polyporus officinalis (Batsch) Fr., [3]
Piptoporus officinalis (Batsch) P. Karst., [4]
Cladomeris officinalis (Batsch) Quél., [5]
Ungulina officinalis (Batsch) Pat., [6]
Fomes officinalis (Batsch) Bres., [7]
Fomitopsis officinalis (Batsch) Bondartsev & Singer, [8]
Agaricum officinale (Batsch) Donk, [9]
Boletus laricis Rubel, [10]
Agaricum officinale Rubel, [11]
Boletus purgans J.F. Gmel., [12]
Boletus agaricum Pollini, [13]
Fomes fuscatus Lázaro Ibiza, [14]
 

Посилання
Вікісховище: Laricifomes officinalis
EOL: 191235
MB: 299370
IF: 299370

Будова
Пол Стамец тримає Laricifomes officinalis

Поодинокі копитоподібні або витягнуті догори плодові тіла багаторічні (3–10×5–20×4–40 см). Вони товсті, щільні і тверді, проте з віком стають ламкими.

Поширення та середовище існування

Росте на живих стовбурах старих дерев у хвойних лісах. Зустрічається на модринах (Larix decidua, Larix polonica) та Pinus sibirica, зрідка трапляється на Pinus silvestris та видах роду Abies біля основи стовбурів. Ареал поширення охоплює Євразію та Північну Америку. В Україні був поширений на території Карпатських та Західно-українських лісів у першій половині XX ст.

Практичне використання

Застосовують як ліки у традиційній медицині. Використовується як засіб, що зменшує нічні потовиділення у хворих на туберкульоз, а також як проносне. Діючою речовиною є агарицинова кислота.

Природоохоронний статус

Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.).

Див. також

Примітки
  1. Elenchus fungorum: 111 (1783)
  2. Histoire des plantes du Dauphiné 3: 1041 (1789)
  3. Systema Mycologicum 1: 365 (1821)
  4. Bidrag till Kännedom av Finlands Natur och Folk 37: 45 (1882)
  5. Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium: 168 (1886)
  6. Essai taxonomique sur les familles et les genres des Hyménomycètes: 103 (1900)
  7. Iconographia mycologica 20: 989, t. 989 (1931)
  8. Annales Mycologici 39 (1): 55 (1941)
  9. Proceedings van de Koninklijke Nederlandse Akademie van Wetenschappen Section C 74 (1): 26 (1971)
  10. Miscellanea austriaca ad botanicum, chemiam et historiam naturalem spectantia 1: 172 (1778)
  11. Miscellanea austriaca ad botanicum, chemiam et historiam naturalem spectantia 1: 164 (1778)
  12. Systema Naturae 2: 1436 (1792)
  13. Flora Veronensis 3: 613 (1824)
  14. Revista de la Real Academia de Ciencias Exactas Fisicas y Naturales Madri 14: 666 (1916)
  15. Laricifomes officinalis. www.mycobank.org. Процитовано 2016-12-07T11:42:44+00:00.

Джерела
  • Laricifomes officinalis // Mycobank.org, - CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. - URL
  •   Kotlába, F.; Pouzar, Z. 1957. Poznámky k trídení evropských chorosu [Notes on classification of European pore fungi]. Ceská Mykologie. 11(3):152-170 
  • Laricifomes officinalis // Червона книга України, 2016. - URL


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.