Мозолюк Володимир Данилович

Володимир Мозолюк є вихованцем ДЮСШ луцького «Торпедо», де його першим тренером був знаний у минулому гравець луцької команди Альберт Мікоян.[2][3] Після успіхів у складі юнацької команди; яка у 1981 році зайняла друге місце у чемпіонаті України серед груп підготовки клубів вищої, першої та другої ліг колишнього СРСР[2], запрошується до основного складу луцької команди, що виступала у другій лізі чемпіонату СРСР. Володимира Мозолюка хотіло бачити у своєму складі й київське «Динамо»), але в останній момент футболіст відмовився від запрошення.[3] Дебют молодого гравця відбувся уже в сезоні 1981 року.[4][5] Після успішних виступів за луцький клуб, де він швидко став одним із лідерів клубу, у 1985 році Володимира Мозолюка запрошують до одного із лідерів тогочасного радянського футболу — клубу «Дніпро» (Дніпропетровськ). Але величезна конкуренція за місце в основному складі призвела до того, що Мозолюк провів лише по одному матчу в чемпіонаті та кубку СРСР[3], і прийняв рішення перейти у нікопольський «Колос»), що тоді виступав у першій лізі СРСР. Після трьох років перебування у Нікополі повертається до Луцька, і вже в перший сезон після повернення разом із командою, перейменованою на «Волинь», стає переможцем зонального турніру команд другої ліги, що тоді носив назву чемпіонату УРСР з футболу 1989.[5] Після цього успіху разом із клубом виступав два роки у так званій буферній зоні другої ліги, а з 1992 року вже у вищій лізі чемпіонату України. У 1994 році нетривалий час грав за львівські «Карпати», але травма завадила закріпитися в основному складі команди.[3] На початку 1995 року уперше спробував сили за кордоном, у польському клубі «Мотор» (Люблін)[4], але зіграв за клуб лише 4 матчі, і повернувся до «Волині».[3] У рідному клубі провів цього разу лише рік, і, хоч для самого футболіста сезон був успішним (у 33 матчах чемпіонату провів 12 м'ячів та став найкращим бомбардиром клубу в сезоні і шостим серед бомбардирів вищої ліги)[5], то «Волинь» зайняла передостаннє місце у вищій лізі та вилетіла в першу лігу. Після цього сезону Володимир Мозолюк вдруге вирішує спробувати свої сили в закордонному чемпіонаті, і підписує контракт із ізраїльським клубом «Маккабі» із Кфар-Кани.[3] Після піврічного перебування за кордоном знову повертається до рідного клубу, де уже в першій українській лізі завершує кар'єру професійного футболіста. Після завершення виступів за «Волинь» декілька років грав за аматорські клуби області.[5][4]

Володимир Мозолюк розпочав кар'єру тренера в ДЮФШ «Волинь» при футбольному клубі «Волинь».[6][7] У 2013 році Володимира Мозолюка призначено тренером молодіжного складу футбольного клубу «Волинь»[5][4], на цій посаді він працював до 2016 року, після чого став головним тренером аматорського клубу «Ласка» з Боратина.

• Володимир Мозолюк — переможець чемпіонату УРСР з футболу 1989, що проводився у рамках турніру в шостій зоні другої ліги СРСР.
• Володимир Мозолюк — третій за кількістю проведених матчів за луцький клуб у всіх лігах СРСР та України (502) та третій за кількістю забитих м'ячів за клуб у всіх лігах та кубкових матчах (89).[1]
• Володимир Мозолюк є автором 3000-го голу в чемпіонатах України у вищій лізі. Цей м'яч нападник «Волині» провів 6 травня 1996 року[8] у матчі з командою «Зірка-НІБАС» з Кіровограда.

• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль футболіста на сайті ukr-footbal.org.ua
• Профіль на сайті people.su
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ