Молла Насреддін

Марка СРСР із зображенням Джаліла Мамедкулізаде та карикатури з журналу

Заснували журнал Джаліл Мамедкулізаде і Омар Фаїк Неманзаде 1906 року в Тифлісі. Виходив журнал до березня 1912 року. У січні 1913 року журнал було відновлено, а в жовтні 1914 року — закрито. Журнал від імені мудреця Молли Насреддіна висловлював ідеї революції 1905—1907 років, а також ідеї робітничого руху в Закавказзі. Був поширений по всьому Ближньому, Середньому Сходу і впливав на розвиток демократичного друку. Журнал викривав патріархально-феодальні звичаї, закликав простий народ до боротьби за свободу, а також виступав проти імперіалізму і деспотичних режимів у країнах Сходу. 1917 року видання було відновлено, проте наприкінці того ж року перервалося, оскільки журнал того ж року заборонила цензура[1].

1921 року «Молла Насреддін» видавався деякий час у Тебризі, а від 1922 до 1931 року — в Баку. На його сторінках друкувалися такі передові азербайджанські письменники як Мірза Алекпер Сабір, Абдуррагім-бек Ахвердов, Гамгюсар, Мамед Саїд Ордубаді, Аваз Садик та ін., і такі художники як Азім Азімзаде, Йосип Роттер, Оскар Шмерлінг.

У радянський час на сторінках журналу можна було побачити заклики до боротьби за викорінення пережитків минулого з відсталістю і неосвіченістю, релігійним фанатизмом та хабарництвом, за визволення колоніальних країн Азії й Африки.

Журнал в ідеологічному плані надавав значну моральну підтримку будівництву соціалізму. Сатиричний стиль журналу був пройнятий насмішкуватістю й іронічністю. Стиль, який використовував Мірза Джаліл, був близький і зрозумілий народу. Для створення особливого підтексту використовувалися лексичні, фразеологічні та граматичні засоби, створені емоційною, іронічною мовою. Вони були насичені різноманітними прийомами викривання.

Під впливом журналу в Азербайджані створювалися такі журнали азербайджанською як «Бахлул» (1907), «Занбур» (1909—1910), «Мірат» (1910), «Ари» (Бджола) (1910—1911), «Калнійят» (1912—1913), «Лак-лак» (1914), «Туті» (1914—1917), «Мезелі» (Кумедний) (1914—1915), «Бабаї-емір» (1915—1916), «Тартан-партан» (1918), «Шейпур»(1918—1919), «Занбур» (1919), «Машал» (Смолоскип) (1919—1920), а також російською: «Джигіт» (1907—1918), «Вай-вай» (1908), «Бакинське горе» (1908—1909), «Бич» (1909—1915), «Пекельна пошта» (1909—1910), «Бакинські стріли» (1910), «Барабан» (1912—1913) та ін.

• 
  Худ. О. Шмерлінг
• 
  Худ. О. Шмерлінг
• 
  «Сім переконань». Худ. О. Шмерлінг
• 
  Худ. В. Роттер
• 
  Худ. В. Роттер
• 
  Худ. В. Роттер
• 
  Худ. В. Роттер
• 
  «Двадцяте століття». Худ. Азім Азімзаде
• 
  Перша карикатура А. Азімзаде в журналі (1906)
• 
  «Вільна любов». Худ. О. Шмерлінг
• 
  Ісмаїл Гаспринський

• Ходжа Насреддін
• Азербайджан гадини

• Касумов М. Боевой революционно-демократический журнал «Молла Насреддин», Баку, 1960
• Шариф А. Рождение Молла-Насреддина. — Баку, 1968
• Пашаев А. «Молла Насреддин»: друзья и враги. — Баку, 1982 (азерб.)

• «Молла Насреддін»: Charlie Hebdo азербайджанською російська служба BBC(рос.)
• Molla Nasreddin: The Magazine That Would've, Could've, Should've(англ.)
• Байрам Гаджизаде. Історія вікової карикатури(азерб.)