Молодіжна збірна Кореї з футболу

На молодіжному чемпіонаті Азії з футболу 1990 року, що пройшов в Індонезії, у фіналі зустрілись збірні КНДР та Південної Кореї. В серії післяматчевих пенальті перемогу здобула південнокорейська збірна, тим не менш обидві команди отримали путівку на молодіжний чемпіонаті світу 1991 року в Португалії. Після цього почались перемовини про можливість об'єднання команд. Цьому також посприяв і чемпіонат світу з настільного тенісу 1991 року, що пройшов навесні і на цьому турнірі тенісисти Північної Кореї і Південної Кореї вперше виступили однією командою під Прапором Об'єднання, для цього треба було 5 місяців попередніх переговорів[2][3].

В результаті була створена об'єднана молодіжна збірна Кореї для чемпіонату світу, яка складалася з десяти південнокорейців та восьми північнокорейців, а головним тренером став північнокореєць Ан Се Ук. Завдяки формуванню цієї корейської команди другу путівку на чемпіонат світу отримала Сирія, що стала бронзовою на континентальній першості.

Корея розпочала свій виступ на молодіжному чемпіонаті світу проти фаворитів, збірної Аргентини. Втім єдиний гол матчу ударом з 30 метрів забив північнокорейський футболіст Чо Ін-Чол на 88-й хвилині, який приніс перемогу Кореї. Корейська команда програвала другий матч групового етапу проти Ірландії, однак північнокорейський футболіст Чой Чол зрівняв рахунок на 89-й хвилині, принісши своїй команді нічию. Незважаючи на поразку 0:1 в останньому матчі групового етапу проти Португалії, господарів та майбутніх чемпіонів турніру, Корейці змогли зайняти друге місце та вийти з групи.

У чвертьфінал корейці потрапили на збірну Бразилії, програвши матч чвертьфіналу з рахунком 1:5. Потім команда Бразилії дійшла до фіналу, де програла лише Португалії в серії пенальті, а обидві корейські молодіжні збірні після цього чемпіонату світу знову стали грати окремо, хоча і в розіграшах 2007 та 2011 років обидві команди знову долали кваліфікацію на турнір і теоретично мали можливість виступати єдиною командою.