Молот бога

«Молот бога» (англ. The Hammer of God) науково-фантастичний роман Артура Кларка, опублікований в 1993 році.

Молот бога
The Hammer of God
Жанр науково-фантастичний роман
Автор Артур Кларк
Мова англійська
Опубліковано 1993
Видавництво Віктор Голланц Лтд і Bantam Spectrad
Художник обкладинки Peter Mennimd
ISBN-13: 0
ISBN-10: 0-553-09557-9

Сюжет

Сюжет розповідає про життя капітана космічного корабля «Голіаф» Роберта Сінгха. Починаючи від його участі в марафоні по поверхні Місяця і до його боротьби зі зміною траєкторії астероїда Калі для уникнення удару з Землею.

Роберт Сінгх був студентом інституту космічних технологій «Арітех» в кратері Аристарх на Місяці. На останньому курсі він брав участь у марафоні по відкритій поверхні через затоку Райдуги. І, використовуючи полегшений скафандр без терморегуляції, переміг, мало не відморозивши ноги. Потім він працював на станціях спостереження космічної варти в Африці.

Космічна варта була одним із проектів зі скромним бюджетом в НАСА, започаткованим в кінці 20 століття. І хоча, після падіння на Землю крупного астероїда в 2079 році, її бюджет був збільшений, астероїд Калі в 2109 році був виявлений не космічною вартою, а одним із астрономів-аматорів з Марса.

За декілька років до цих подій, в 2085 році, проект пошуку позаземних цивілізацій відправив відкрите послання потужним вибухом ядерної бомби на орбіті Землі. І як тільки сигнал досягнув Сіріуса, звідти одразу була надіслана відповідь. Вчені не змогли розкодувати сигнал, а релігійні секти створили власні версії відповіді. Секта Хрислам обіцяла кожному, хто увірував, спасіння, перетворивши його особистість у декілька терабайт інформації і відіславши до Сіріуса, вважаючи Землю приреченою.

У той час Роберт Сінгх вже одружився вдруге і постійно мешкав на Марсі в порті Ловелл. Він був капітаном «Голіафа», який доставив наукову експедицію із космопорта на Деймосі в точку Лагранжа попереду Юпітера.

Дізнавшись про загрозу, «Голіаф» перервав виконання наукової місії і команда висадилась на Калі, щоб залишити на поверхні радіомаяк для уточнення траєкторії. Потім «Голіаф» повернувся на Деймос для завантаження ракетних двигунів «Атлант», які могли змінити траєкторію Калі. А також забрав запаси палива для «Атланта» з Європи.

Після запуску двигунів на Калі, вони вибухнули, через закладену членами хрисламу вибухівку. «Голіафу» довелось самому зіштовхувати астероїд із траєкторії. В цей час уряд Землі приймає рішення застосувати ядерну зброю для розбиття подовгастого тіла Калі на 2 частини для зменшення можливої шкоди від зіткнення. Оскільки реактивний ефект від розігрітих Сонцем гейзерів на астероїді не дає змогу точно прорахувати нову траєкторію, «Голіаф» використовує залишки палива для віддалення від астероїда і дрейфує на еліптичній орбіті з небезпечним наближенням до Сонця, чекаючи на порятунок.

Калі проходить повз поверхню Землі, але через її атмосферу. Тепловий удар припадає на Антарктиду і повністю розтоплює її.

Цікаві факти

  • Давид — штучний інтелект на «Голіафі», дуже подібний на HAL 9000 із Космічної Одіссеї.
  • Капітан Сінгх користується нейрокомп'ютерним інтерфейсом для віртуальної реальності.
  • У творі згадуються технології регенерації частин тіла та замороження тіла для оживлення в майбутньому.

Екранізація

Стівен Спілберг викупив права на екранізацію твору, але сюжет фільму Зіткнення з безоднею виявився дуже далеким від твору Кларка, тому він не згадувався в титрах.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.