Молочай малоазійський

Молоча́й малоазі́йський[2], молочай алепський[3] (Euphorbia aleppica) — вид трав'янистих рослин з родини молочайні (Euphorbiaceae), поширений на півдні Європи, заході Азії, північному заході Африки.

Молочай малоазійський
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Рід: Молочай (Euphorbia)
Вид:
Молочай малоазійський (E. aleppica)
Біноміальна назва
Euphorbia aleppica
L., 1753[1]
Синоніми[1]
  • Esula aleppica (L.) Fourr.
  • Esula juncoides Haw.
  • Euphorbia condensata Fisch. ex M.Bieb.
  • Euphorbia juncea Aiton
  • Euphorbia juncoides (Haw.) Sweet
  • Euphorbia pinifolia Willd.
  • Galarhoeus aleppicus (L.) Haw.
  • Galarhoeus junceus (Aiton) Haw.
  • Tithymalus aleppicus (L.) Klotzsch & Garcke
  • Tithymalus connata Raf.

Опис

Однорічна сірувато-зелена гола рослина 10–40 см завдовжки зі стрижневим коренем. Стебла зазвичай сильно розгалужені біля основи, прямостійні, жорсткі. Листки тісно скупчені: яйцювато-ромбічні листки 5–30 × 3–13 мм, щетиноподібні нижні стеблові листки розміром 5–45 × 0.2–1 мм, вузьколанцетні верхні розміром 20–50 × 1–8 мм. Квітки в неправильному зонтику. Плід — трикутно-куляста коробочка, діаметром 2.5 мм, дрібно гранульована. Насіння яйцювато-субкулясте, 1.3 мм, дрібно-горбисте, блідо-сіре[3][4][5].

Період цвітіння: травень — вересень[4].

Поширення

Вид поширений на півдні Європи від Італії до Криму, в Алжирі й Тунісі, у Західній Азії; інтродукований на півдні Франції[6][7][8][5]. Населяє сухі кам’янисті схили, серпантинові пагорби, степ, береги потоків, поля та узбіччя доріг[4].

В Україні цей вид був зібраний в XIX ст. у Криму під Севастополем. Пізніше його не знаходили[3].

Примітки
  1. The Plant List. Процитовано 02.01.2021. (англ.)
  2. Euphorbia aleppica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 147. (рос.)(укр.)
  4. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 02.01.2021. (англ.)
  5. Tela Botanica. Процитовано 02.01.2021. (фр.)
  6. GRIN. Процитовано 02.01.2021. (англ.)
  7. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 02.01.2021. (англ.)
  8. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 02.01.2021. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.