Молінія голуба

Молінія голуба[1] (Molinia caerulea) — вид трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі й прилеглих областях Азії та Північної Африки. Етимологія: лат. caeruleus — «темно-синій, лазурний»[2].

?
Молінія голуба

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Magnoliophyta)
— Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Arundinoideae
Триба: Molinieae
Рід: Молінія (Molinia)
Вид: Молінія голуба
Біноміальна назва
Molinia caerulea
(L.) Moench, 1794
Синоніми
Aira caerulea L.
Melica caerulea L.
Посилання
Вікісховище: Molinia caerulea
Віківиди: Molinia caerulea
EOL: 1115039
IPNI: 408809-1
ITIS: 41876
NCBI: 38689

Опис

Багаторічник 40–90(120) см заввишки. Колоскові луски 3–4 мм довжиною; колоски до 6(8) мм довжиною, синювато-фіолетові. Стебла при основі не потовщені. Рослини утворюють густі дерновини з укороченими кореневищами. Листки плоскі, 3–6 мм шириною, довго загострені; язичок бахромчатий, з коротких волосків. Волоть вузька, стисла, 15–30 см завдовжки.

Поширення

Північна Африка: Алжир, Марокко, Туніс; Азія: Азербайджан, Казахстан, Російська Федерація — Курган, Омськ, Тюмень, Ліван, Туреччина; Європа: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фарерські острови, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія. Введено: Канада, Сполучені Штати.

Як і більшість трав, найкраще розвивається на кислих ґрунтах, в ідеалі значення рН становить від 3.5 до 5, однак може продовжувати жити в більш екстремальних умовах, іноді до рН = 2. Характерно зростає на вологих гірських землях і болотах.

В Україні зростає на болотах, вологих луках і в лісах — на Поліссі, зах. і пн.-сх. частинах Лісостепу і в Карпатах — звичайна; в пн.-сх. частині Степу — рідко[1].

Галерея

Джерела
  1. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 463. (рос.)(укр.)
  2. Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Процитовано 21 серпня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.