Монаршик довгочубий
Мона́ршик довгочубий[2] (Hypothymis coelestis) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Ендемік Філіппін.
? Монаршик довгочубий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець довгочубого монаршика | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Hypothymis coelestis Tweeddale, 1877 | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Довжина птаха становить 18 см. Голова, груди і верхня частина тіла яскраві, лазурово-блакитні, крила і хвіст бірюзові. Живіт білуватий. Пір'я на голові може ставати дибки, утворюючи чуб. У самців навколо очей вузькі жовті кільця, у самичок кільця відсутні. Самички мають дещо менші розміри і тьмяніше забарвлення.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
Поширення і екологія
Довгочубі монаршики живуть в кронах і середньому ярусі вологих рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються на висоті до 750 м над рівнем моря,
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція довгочубого монаршика становить від 1500 до 3750 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища. Підвид H. c. rabori, імовірно, вимер, оскільки на Негросі довгочубих монаршиків не спостерігали з 1959 року, а на Сібуяні — з 1990-х років[4].
Примітки
- BirdLife International (2016). Hypothymis coelestis.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Monarchs. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 вересня 2021.
- Brooks,TM (1992). The conservation status of the birds of Negros, Philippines. Bird Conservation International 2 (4): 290. doi:10.1017/s0959270900002501.