Монумент Бойової слави ЗС СРСР (Львів)

Меморіал знаходився у горішній частині Парку культури та відпочинку на місці розораних могил давнього Стрийського цвинтаря, поряд з Академією сухопутних військ, там, де сходяться вулиці Стрийської та Героїв Майдану.

Відкритий у травні 1970 року[1] меморіал отримав назву «Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил» (рос. «Монумент боевой славы Советских Вооруженных Сил»). Ансамбль виконано в камені та бронзі авторським колективом, до якого ввійшли скульптори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, художник-монументаліст Олександр Пирожков, архітектори Мирон Вендзилович та Аполлон Огранович. 1972 року роботу відзначено Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка, а 1974-го — золотою медаллю ім. М. Грекова Академії мистецтв СРСР.[2]

Загальний вигляд меморіалу зі сторони вулиці Стрийської (травень 2007 р.)

Ансамбль складався з тридцятиметрового бетонного пілона, облицьованого гранітною плиткою, бронзової центральної групи та масивної залізобетонної, облицьованої лабрадоритом стели з великими рельєфами з кованої міді. На вертикальному пілоні — горельєфи, що символізували основні роди військ: піхотинець, танкіст, артилерист, льотчик, матрос. Центр ансамблю складала скульптурна група з алегоричних фігур радянського Воїна і «Батьківщини-матері». «Батьківщина-мати» приймає присягу вірності Воїна і символічно благословляє його меч. Історія Радянської армії зображалася в шести багатофігурних горельєфах, розташованих з обох боків стели: «Народження Червоної армії», «Громадянська війна», «Визволення Західної України» (себто «Вторгнення СРСР до Польщі»), «Рік 1941-й», «Велика Вітчизняна війна (тобто Німецько-радянська війна)» і «Перемога».

11 травня 2007 року Львівська міськрада створила комісію, яка мала розглянути питання про можливий демонтаж меморіалу або видалення окремих його елементів як «імперсько-більшовицьких символів»[3][4][5].

Під час одного із засідань виконкому Львівської міськради у лютому 2014 року відбулося обговорення питання щодо знесення Монументу Слави на вулиці Стрийській. За результатами проведеної дискусії, дійшли до висновків, що «Монумент Слави ніхто не збирається зносити»[6].

Депутати Львівської міськради від фракції Української Галицької партії у квітні 2016 звернулися до міського голови Львова із заявою, в якій просили демонтували «Монумент Слави». Вони вважали його подальше існування у Львові прямим порушенням законів про декомунізацію[7].

15 лютого 2018 року невідомі поглумилися над монументом. Головне управління Національної поліції у Львівській області повідомило, що до монумента підійшли близько 30 осіб та почали відбивати від нього елементи. За допомогою молотків, ломиків і сокир вони відбили на ньому перед тим самовільно встановлений напис «Переможцям над нацизмом» та написали білою фарбою «Пам'ятник окупантам»[8][9].

17 грудня 2018 року розпочався демонтаж монументу через його аварійний стан[10][11]. 2 лютого 2019 року було демонтовано п'ять горельєфів на честь радянських солдат зі стели пам'ятника й передано до музею «Територія Терору»[12][13][14].

3 березня було знесено стелу[15][16] й демонтовано радянську зірку.

23 липня 2021 року демонтували головну частину композиції радянського монументу слави — дві бронзові фігури — батьківщини-матері та червоноармійця, який тримає меч[17].

• Пам'ятники Львова