Огранович Аполлон Сергійович
Огранович Аполлон Сергійович (23 травня 1942 — 4 березня 2019, Львів) — український архітектор. Був членом Національної спілки архітекторів України (Львівська обласна організація НСАУ).[1] Співавтор низки пам'ятників у Львові.
Аполлон Сергійович Огранович | |
---|---|
Народження | 23 травня 1942 |
Смерть | 4 березня 2019 (76 років) |
Поховання |
: |
Країна | СРСР→ Україна |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Львів, Радехів |
Найважливіші споруди | Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил |
Життєпис
Народився 23 травня 1942 року[2] в родині правника Сергія Михайловича Ограновича. 1945 року родина переїхала до Львова.[3]
- Роботи
- «Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил» на вулиці Стрийській (1970, у співавторстві), відзначеного 1972 року Державною премією УРСР ім. Шевченка, а 1974 року — золотою медаллю ім. Грекова Академії мистецтв СРСР.[4]
- Пам'ятник «Слава праці» в Радехові (1973, скульптор Яків Чайка).[5]
- Проект реконструкції головної пошти на вулиці Словацького, 1 у Львові (1973—1975, реалізований не повністю).[6]
- Пам'ятник на вулиці Пекарській, 52 у Львові на честь подвигу радянських медиків у Другій світовій війні (1975, скульптор Іван Кушнір).[7]
- Співавторство у комплексному плані політичного, архітектурно-художнього й світлового оформлення Львова (1979). План такого роду був першим в Україні, експонувався на ВДНГ СРСР і ВДНГ УРСР. На щорічному конкурсі-огляді найкращих проектів 1979 року авторський колектив відзначено премією.[8]
- Надгробний пам'ятник Ірині Вільде на Личаківському цвинтарі у співавторстві зі скульптором Теодозією Бриж.[9] Меморіальна таблиця на вулиці Саксаганського на честь демонстрацій квітня 1936 року у Львові (скульптор Теодозія Бриж).[10]
- Пам'ятний знак «50-річчя возз'єднання українських земель» (1989 у співавторстві зі скульптором Анатолієм Галяном) на вул. Дзержинського у Львові. На початку 1990-х років демонтований.[11]
- Пам'ятник загиблим землякам у селі Смиків Сокальського району (1974 у співавторстві зі скульптором Василем Одрехівським.[12]
Примітки
- Персоналії ЛООНСАУ
- Вітаємо наших колег з ювілеями // Архітектурний вісник — 2002. — 2 (15). — С. 27.
- Резепов Е. Бал потомков // Русский мир. — 2012. — № 10. — С. 80—81. (рос.)
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 257—258.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 335. (рос.)
- Сьомочкін І. Будинки Головної пошти на тлі історії її розвитку (XVIII—XX ст.) // Галицька брама. — 1996. — № 23. — С. 7.
- Памятники истории… — С. 316.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 255—256.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 329. — ISBN 966-8955-00-5.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 260.
- Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 218. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Памятники истории… — С. 339.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.