Мордвинівка

Під час Російсько-турецької війни 1787—1791 років по землях нинішньої Мордвинівки проходила російська армія під командуванням Суворова, у пам'ять про що одна з вулиць села тепер носить його ім'я.

За мужність, виявлену в Російсько-турецькій війні, Ламброс Кацоніс був підвищений в майори і отримав у володіння Мордвинівські землі. Кацоніс був видатним діячем грецького національно-визвольного руху проти турецького ярма, а в Російсько-турецьку війну командував добровольчою грецькою флотилією, що билася на боці Росії. Кацоніс, що цікавився війною набагато більше, ніж землеробством, продав свої землі графу Миколі Мордвинову.

В той час біля броду через Молочну знаходилося невелике поселення ногайців. Дещо пізніше ногайці переселилися ближче до Азовського моря, а на землі Мордвинова переселилися перші сім селянських родин.

У 1811 році Аркадій Олексійович Столипін одружився з Вірою Миколаївною Мордвиновою, дочкою графа, і отримав землі в посаг. У 1835—1847 роках населення села значно зросла в результаті переселення селян з Столипіна, іншого маєтку Аркадія Олексійовича, розташованого в Пензенській губернії.

У 1864 році, після скасування кріпосного права, селяни Мордвинівки отримали землі, але самі неродючі, з солончаком — біля річки і ближче до лиману. Кращі землі залишилися панові. Незадоволені таким розподілом землі, в 1865 році селяни написали листа царю. 80 жителів села поставили під ним хрестики, а Петру Лук'янову і Макару Федосєєву було доручено доставити скаргу царю. Після цього землі були розподілені більш справедливо.

Рік заснування храму в Мордвинівці точно невідомий. (За однією з версій — 1860.) Відомо, що його відкриття відбулося 30 вересня, у день Віри, Надії та Любові. Стіни храму збереглися до теперішнього часу. Поруч з храмом була церковно-приходська школа.

Наприкінці XIX — початку XX століття в селі працювали сільська управа, земська школа, лавка, булочна. За графської економією був розпланований сад з алеєю з білих і червоних троянд, ставком і альтанкою. За селом був виноградник.[1]

У 1920 році в Мордвинівці відкрилася семирічна трудова школа, директором якої став Ф. І. Гладилін. У 1925 році в селі вироблялося соняшникова олія, працювала кузня.

У роки німецько-радянської війни в районі Мордвинівка велися запеклі бої. Саме тут радянські війська штурмували оборонну лінію «Вотан», створену німецькою армією на правому березі річки Молочної. «Історія міст і сіл Української РСР» так описує одна з подій тих боїв: Мордвинівка була звільнена радянськими військами 21 вересня 1943 року[2]. В 1943 році в селі поховали Героя Радянського Союзу Г. П. Павлюченкова, який загинув у боях на річці Молочній[3].

• 
  Реконструкція боїв за Мордвинівку
• 
  На німецьких позиціях
• 
  Наступ радянської армії
• 
  Літак над радянським підрозділом

У роки застою в селі розташовувався колгосп «Ідея Иллича». Мордвинівка була підпорядкована Костянтинівській сільраді, поки в 1987 році не була створена окрема Мордвинівська сільська рада.

У 2009—2010 роках був розроблений проект газифікації села. На 2012 рік прокладка магістрального трубопроводу триває.[4]