Мордехай Ардон

Мордехай Ардон (ім'я при народженні — Макс (Мордхе Еліезер) Бронштейн; івр. מרדכי ארדון; 13 липня 1896, Тухув, Галичина, Австро-Угорщина 18 червня 1992, Єрусалим) — ізраїльський художник.

Мордехай Ардон
Народився 13 липня 1896(1896-07-13)[1][2][…]
Тухув, Тарнівський повіт, Малопольське воєводство, Польща
Помер 18 червня 1992(1992-06-18)[1][2][…] (95 років)
Єрусалим, Ізраїль
Країна  Ізраїль[3]
Діяльність митець, художник, викладач університету
Галузь живопис
Alma mater Баугауз
Відомі учні Bluma Odess Ronkind
Знання мов іврит[1]
Заклад Академія мистецтв і дизайну «Бецалель»
Діти Michael Ardond
Нагороди
Сайт ardon.com

Життя та творчість

М. Бронштейн народився у віруючій єврейській родині, на території нинішньої Польщі. У 1921—1825 роках він навчається в школі Баухауса в Дессау, де його викладачами були, крім інших, Пауль Клее, Василь Кандинський, Ліонель Фейнінгер і Йоганнес Іттен. Особливо сильним виявився вплив на роботи М.Ардона творчість П.Клее. У 1926 році М. Ардон надходить в мюнхенську Академію мистецтв і під керівництвом Макса Дьорнер знайомиться з технікою малюнка старих майстрів. Особливо художник перебував під враженням живопису Рембрандта і Ель Греко.

У 1933 році, після приходу в Німеччині до влади НСДАП, М. Ардон емігрує в британську Палестину. Тут він викладає в заснованої в 1906 році Школі мистецтв Бецалель (нині Академія мистецтв і дизайну Бецалель). Одним з його учнів був Яаков Агам, один з основоположників кінетичного мистецтва. У 1959 році М. Ардон бере участь у міжнародній виставці сучасного мистецтва documenta II в Касселі. У 1963 році йому присуджується Державна премія Ізраїлю.

Художній стиль М. Ардона цікавий перш за все тим, що на своїх картинах він намагається спростувати тезу про несумісність сучасного абстрактного мистецтва з технікою «старих майстрів». Використовувані їм знання і майстерність, отримані при вивченні класичного живопису, надають творам М.Ардона глибину і багатство зображуваних форм. М. Ардон був прихильником ідей «чистого мистецтва», що знаходиться поза громадських і політичних впливів. Свої твори він закликав судити по чисто художніми якостями — композиції, кольоровості і внутрішньому впливу на глядача.

Будь-які символічні, літературні або інші елементи, що підсилюють цей вплив, художник відкидав. У той же час він не міг повністю слідувати своїм же «внеполитическим» правилам, виступаючи в своїх роботах (зокрема, в 8 великоформатних триптиха 1955—1988) в першу чергу проти жахів війни і проявів соціальної несправедливості. У 2014 році його картина «Пробудження» (1969) була продана на Sotheby's за 821 000 доларів [6].

Примітки

Література

  • Mordecai Ardon — Recent Paintings. London: Marlbborough Fine Art, 1987. 52 S., farb. Abb
  • Mordecai Ardon. Amsterdam: Stedelijk Museum, 1961.
  • Mordecai Ardon 1896—1992 in memoriam. London: Marlborough Fine Art1995. 39 S.; 25 Farbtafeln u.1 farb.Fotoporträt
  • Mordecai Ardon. Bilder aus den Jahren 1953—1978. Eine Ausstellung. Berlin: Neuer Berliner Kunstverein, 1978. 76 S., mit 3 Klapptafeln u. zahlr. Abb.
  • Art Israel. 26 painters and sculptors. Exhibition. Werke von Morcedai Ardon, N. Bezem (Essen), I. Danziger (Berlin), M. Gross, S. Haber, Anna Ticho (Wien), Y. Tumarkin (Dresden) u.a.]. New York: Museum of Modern Art, 1964. 88 S., zahlr. Abb.
  • Mordekhai Ardon: Tsiv'e Ha-zeman (Mordecai Ardon: The Color of Times) Ed.: Arturo Schwarz.[in hebräischer Sprache]. Jerusalem: Rubin Mass, 2003. 239 S.
  • Visney, Michele: Mordecai Ardon. New York: Harry Abrams, 1973. 240 S., 208 ill. ISBN 0-8109-0171-4
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.