Моріс Алле

Морі́с Алле́ (фр. Maurice Félix Charles Allais; 31 травня 1911, Париж 9 жовтня 2010, Сен-Клу) — французький економіст.

Моріс Алле
фр. Maurice Allais
Народився 31 травня 1911(1911-05-31)[1][2][…]
Париж, Франція[3][4][2]
Помер 9 жовтня 2010(2010-10-09)[5][1][…] (99 років)
Сен-Клу[6][7][8]
Поховання Saint-Cloud cemeteryd
Країна  Франція[3][9][10]
Діяльність економіст, фізик, інженер
Alma mater Ліцей Генріха IV, Політехнічна школа[2], Ліцей Ланакальd, Гірнича школа Парижа[2], факультет природничих наук Паризького університетуd, University of Toronto Mississaugad і Паризький університет[11]
Заклад Університет Париж X Нантер
Посада Науковий керівник CNRSd, директор і директор
Аспіранти, докторанти Жерар Дебре, Едмон Малінво і Yaacov Shimonid[12]
Членство Національна академія деї Лінчеї, Національна академія наук США[13], Академія моральних і політичних наук, Російська академія наук і Французька академія наук[13]
У шлюбі з Jacqueline Allaisd
Нагороди

золота медаль CNRSd (1978)

Премія імені Нобеля з економіки (1988)

Honorary doctor of the University of Monsd (1992)

почесний доктор Гронінгенського університетуd

член Економетричного товаристваd

Frederick W. Lanchester Prized (1957)

honorary doctor of the University of Lisbond

Zerilli-Marimò Prized (1984)

Особ. сторінка allais.maurice.free.fr

Висловлювання у Вікіцитатах
 Моріс Алле у Вікісховищі

Закінчив Вищу Національну гірську школу в Парижі; професор економічного аналізу там же. Доктор технічних наук (Ing. Dr.) Паризького університету. Викладав в університеті Париж X — Нантер з 1970 по 1985.

Лауреат Нобелівської премії з економіки 1988 р. «За внесок у теорію ринків і ефективного використання ресурсів».

Іменем Моріса Алле названо парадокс з теорії прийняття рішень.

Біографія

Народився Моріс Алле в родині дрібного підприємця. Його батько брав участь у Першій світовій війні й загинув у німецькому полоні. Хлопчику було тоді всього 4 роки.

Алле закінчив Політехнічну школу (X1931), в 1936 році — Гірничий інститут у Парижі. У той час його цікавила історія та фізика. Проте вже в 1940-х роках він захоплюється економікою і займається аналізом економічних проблем, зокрема, проблеми поєднання економічної ефективності та справедливості у розподілі доходів. І саме за роботу на цю тему ("У пошуках економічної дисципліни ", 1943) Алле був удостоєний Нобелівської премії. У 1944 році молодий економіст Алле починає вести курс з економічної теорії в Гірничому інституті, де займається все тієї ж темою. «Я намагався переосмислити роль економічної свободи та ринкової економіки з точки зору пошуку ефективності і досягнення етичних цілей», — писав він.

Пізніше Алле починає викладати в Паризькому університеті (1944—1968 роки). Одночасно проводить велику кількість наукових проектів у Національному центрі наукових досліджень і в Центрі економічного аналізу, який очолює з 1946 року. У 1967—1970 роках викладає в Інституті міжнародних досліджень у Женеві; в 1958—1959 роках як гостьовий професор працює в Центрі імені Томаса Джефферсона в університеті штату Вірджинія в США, а в 1970—1985 знову в Паризькому університеті.

Основні твори

  • "Економічне зростання та інфляція " (Growth and Inflation, 1969);
  • "Імпорт капіталу і грошова реформа " (L'import sur le capital et la réforme monétaire, 1976).

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.