Жерар Дебре

Жера́р Дебре́ (фр. Gerard Debreu; 4 липня 1921, Кале, Франція — 31 грудня 2004) — американський економіст французького походження, спеціаліст із математичної економіки; лауреат Нобелівської премії з економіки 1983 року, присудженої за розробки, що стосуються теорії загальної економічної рівноваги[3][4].

Жерар Дебре
фр. Gerard Debreu
Жерар Дебре
Жерар Дебре
Народився 4 липня 1921(1921-07-04)
Кале,  Франція
Помер 31 грудня 2004(2004-12-31) (83 роки)
Париж, Франція
Поховання Крематорій-колумбарій Пер-Лашезd
Країна  США
Діяльність математик, економіст
Alma mater Вища нормальна школа і Стенфордський університет
Галузь Математична економіка
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі)
Посада президент
Науковий керівник Моріс Алле
Аспіранти, докторанти Graciela Chichilniskyd, Xavier Vives i Torrentsd, Beth E. Allend, Volker Böhmd, Richard Russell Cornwalld[1], Marcus Berliantd[1], Jean-Pascal Bénassyd[1], Tatsuro Ichiishid[1], Jean-Michel Grandmontd[1] і R. Bryce (Robert) Hoold[1]
Членство Французька академія наук, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство[2] і AAAS[2]
Нагороди Нобелівська премія з економіки (1983)
 Жерар Дебре у Вікісховищі

Біографія

Дж.Дебре народився 4 липня 1921 р. в м. Кале (Франція) у сім'ї дрібного промисловця. У рідному місті закінчив коледж, здобувши 1939 р. ступінь бакалавра. Прагнув стати математиком, але Друга світова війна внесла корективи в його плани. Після проходження навчання в офіцерській школі в Алжирі, служив у французькій армії. Службу закінчив влітку 1945 р. в Німеччині.

1945 р. Дебре одружився з Франсуазою Блед, у них народилися дві дочки.

1946 р. Дж.Дебре отримав кваліфікацію викладача математики, хоча його все більше приваблювала економіка. Він влаштовується працювати молодшим співробітником із економіки в Національний центр наукових досліджень.

1949 р. Дж.Дебре почав працювати асистентом-дослідником у Комісії Коулса з економічних досліджень у Чиказькому університеті.

1956 р. у Паризькому університеті він здобув ступінь доктора природничих наук, а 1962 р. став професором економіки в Каліфорнійському університеті. Там же 1975 р. його призначають професором математики, й цього ж року він стає громадянином США[4].

Наукові дослідження і досягнення

Наукові дослідження Дж.Дебре були присвячені переважно проблемам загальної рівноваги. Разом з Кенетом Ерроу Дж.Дебре створив математичну модель рівноваги, що мала назву “модель Ерроу–Дебре”.

У своїй “Теорії вартості” вчений подав повну аксіоматичну систему, в якій описано функції споживача і роль фірми у сучасній економіці. За введення нових аналітичних методів дослідження в економічну теорію та формалізацію теорії загальної рівноваги 1983 р. Дж.Дебре присуджено Нобелівську премію з економіки. На церемонії вручення премії було відзначено, що Дж.Дебре “забезпечив економістів загальною теорією, яку можна застосовувати до найрізноманітніших ситуацій”[3].

Свідченням високого наукового авторитету Дж.Дебре є обрання його 1971 р. президентом Міжнародного економетричного товариства, а 1990 р. – президентом Американської економічної асоціації. Він є членом Американської академії наук і мистецтв, Національної академії наук США, Американської асоціації сприяння розвитку науки та Філософського товариства, іноземним членом Французької академії наук. Дж.Дебре веде спокійний спосіб життя в Берклі, до нього постійно приїздять студенти та провідні економісти зі всього світу[4].

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. NNDB — 2002.
  3. Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). У Т. В. Куриленко. Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр. (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148.[недоступне посилання з травня 2019]
  4. Нобелівський лауреат Джералд Дебре (Debreu). uareferats.com. Процитовано 2.6.2011.

Джерела
  • О. І. Пономаренко, М. О. Перестюк, В. М. Бурим «Сучасний економічний аналіз. Мікроекономіка», Київ, 2004, ISBN 966-642-048-1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.