Моріц фон Швінд

Моріц народився у Відні в родині Франца Едлера фон Швінда (1752-1818)) , який походив з Пльзенського краю, був секретарем Таємної судової канцелярії (Österreichische Hofkanzlei) і у 1792 році отримав почесне звання Лицаря Священної Римської імперії. Мати Моріца - Франциска фон Гольцмейстер (1779-1842), донька австрійського дворянина Гофрата Августа Гольцмайстера фон Форстхайма (1742-1806). Усього в родині фон Швіндів було шестеро дітей. Моріц навчався в Шотландській гімназії (Schottengymnasium) у Відні разом з майбутніми письменниками Ніколаусом Ленау і поетом Едуардом фон Бауернфельдом. Згодом продовжив навчання у Віденському університеті з наміром стати державним службовцем. З 1823 навчався у Віденській Академії образотворчих мистецтв у класах художників Йоганна Петера Краффта та Людвига Фердинанда Шнорра фон Карольсфельда. Під час навчання заприятелював з Францем Шубертом, пісні якого згодом ілюстрував. Не маючи статку Моріц якось намалював вивіску для кав’ярні, аби розрахуватися з боргами. У 1828 році Моріц переїхав до Мюнхена. За посередництва Петера фон Корнеліуса у 1834 році розписав бібліотечну кімнату нового палацу Людвига I настінними розписами, що ілюструють поезію Людвига Тіка. Також працював над ілюстраціями до творів Йоганна Гете та інших письменників. Моріц фон Швінд дружив в цей час з Францем фон Шобер, Леопольдом Купельвізером та Францем Грільпарцерем. В 1828 році за порадою Петера фон Корнеліуса Моріц фон Швінд перебрався в Мюнхен, де завдяки посередництву того ж Корнеліуса отримав замовлення на розпис бібліотеки баварської королеви за мотивами поезії Людвіга Тіка. Після поїздки в Італії в 1835 у Моріц фон Швінд створив проект розпису внутрішніх приміщень королівської резиденції — замку Хоеншвангау, що оповідає про останні епізоди життя Карла Великого. Потім пішли замовлення з Саксонії та Баден а, які принесли йому популярність.

В 1840–1844 ах Моріц фон Швінд працював і жив в Карлсруе. Тут він познайомився зі своєю майбутньою дружиною - Луїзою Закс, дочкою майора, образ якої він відобразив у своїй відомій праці «Весільна подорож». У Карлсруе тло Швінд створив вісім медальйонів для залу засідань Будинку станів Карлсруе і декорував фресками сходи і зали першого поверху державного виставкового залу Карлсруе — Кунстхалле. В 1847 у він став професором мюнхенської Академії образотворчих мистецтв (серед його учнів, зокрема, Едуард Ілле). Моріц фон Швінд читав лекції в Франкфурті і Мюнхені, а за рекомендацією Франца фон Шобера отримав замовлення від наслідного великого герцога Веймар ського на розпис відреставрованого замку Вартбург недалеко від Айзенах а. Створені в 1854–1855 ах настінні фрески в Вартбург, як, наприклад, «Змагання співаків», вважаються найвідомішими творами художника. Фрески присвячені різним етапам в історії Тюрингії, наприклад, життя Єлизавети Тюрингської. В 1855 у Морицу фон Швінд і його братам Августу і Францу було присвоєно лицарське звання. Свої малюнки фон Швінд міг відправляти в Глазго та Лондон. В 1866-67 роках він працював над розписом тільки побудованої будівлі Віденської державної опери. Фоє опери стало згодом носити його ім'я. Ложу в опері фон Швінд розписав фресками за мотивами «Чарівної флейти» Моцарта, а фоє — за творами інших композиторів.

Свою останню роботу - «Цикл Мелюзіни» — для круглого храму (ротонди) Швінд закінчив за півроку до своєї смерті. Зараз вони демонструються в Австрійської галереї.

Моріц фон Швінд похований на Старому південному цвинтарі в Мюнхені. З 1874 а його ім'я носить одна з вулиць Відня. Створений Отмара Шімковіцем в 1909 у пам'ятник у Відні був зруйнований в 1945 та досі його не відновлено.

Змагання співаків. Замок Вартбург

Моріц фон Швінд, перебуваючи під впливом монументального стилю Петера фон Корнеліуса, зумів сформувати власний стиль, що відрізняється масштабністю і невеликою кількістю образів, і є разом з Карлом Шпіцвег одним з найбільш значущих і популярних художників пізньої німецької романтики. Його картини за мотивами німецьких епос ів і казок користувалися успіхом і відрізнялися поетичністю. Фон Швінд малював свої картини олійними фарбами, а також створював фрески і виконував книжкові ілюстрації.

• 
  Симфонія. 1852. Нова пінакотека
• 
  Візит. бл. 1860. Нова пінакотека
• 
  Нічна дуель у садових воріт. бл. 1850-1860. Галерея Шака.
• 
  Весільна подорож. 1867. Галерея Шака.
• 
  Королева Ночі. Ескіз фрески. бл. 1864–1867. Центр Ґетті.
• 
  Зіґфрід та Брунгільда. Ескіз фрески. бл. 1864–1867.

• Silke Bettermann: Moritz von Schwind und Ludwig van Beethoven. Ein Maler der Romantik und seine Begeisterung für die Musik. Verlag Beethoven-Haus, Bonn 2004, ISBN 3-88188-084-4 (Katalog zur gleichnamigen Ausstellung).
• Michael Dirrigl: Moritz von Schwind. Maler in München. Lectura-Verlag, Nürnberg 2001, ISBN 3-934772-43-9.
• Gerhard Pommeranz-Liedtke: Moritz von Schwind. Maler und Poet. Seemann, Leipzig 1974.
• Barbara Rommé: Moritz von Schwind und die Wandbilder. Hatje, Ostfildern-Ruit 1996, ISBN 3-7757-0634-8.
• Leopold Zahn: Moritz von Schwind. Recht-Verlag, München 1922.

• Швінд Моріц фон. Картини і біографія

1. Швинд Мориц фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Dr. Constant v. Wurzbach Schwind, Moriz Ritter von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 33. — S. 127.
   d:Track:Q665807d:Track:Q89826630