Мости Стрілецького

Будівництво гідротехнічних споруд ДніпроГЕС, що розпочалося 1927 року, передбачало й зведення мостів через русло Нового та Старого Дніпра, оскільки із затопленням тодішнього Кічкаського моста, залізничну магістраль, що зв'язує Донбас з Криворіжжям, необхідно було перенести в інше місце. На правому березі для потреб ДніпроГЕС вже були залізничні станції «Дніпробуд» та «Канцерівка», а на лівому березі станція «Шлюзова» — працювали вони з повним навантаженням. Від станції «Шлюзова» почали будувати залізничну колію до берега Нового Дніпра. Ту ж роботу проводили від станції Канцерівка й на самій Хортиці. Магістраль перетинала острів Хортицю. Коли будівництво залізничних двоколійних шляхів добігало кінця, розпочали зводити мости.

Мости були двоярусні. Верхній ярус — для двоколійного залізничного руху, а нижній шириною 7,75 м — для вантажного та легкового автотранспорту, а також для пішоходів. Для цього з обидвох сторін нижнього ярусу на консолях були зроблені тротуари. Повна довжина моста через Новий Дніпро становила 715 м і він складався з трьох основних аркових прольотів до 140 м кожний. З боку обох берегів були підходи. Підхід з лівого берега утворювала двопрогонна ферма довжиною 140 м і ферма довжиною 25 м, що перекривала в'їзд шосейної дороги. З боку правого берега була однопрогонна ферма довжиною 56 м і для шосейної дороги 25-метрова ферма. Висота мосту становила 50 метрів[1].

Двопрогонна нерозрізна ферма на Лівому березі Нового Дніпра була зроблена для того, щоб в перспективі спорудити підводний канал під будь-яким з прогонів, якщо потрібно буде пропускати судна з великою осадкою.

Міст через Старий Дніпро був одноарковим, мав довжину 370 м, складався з арки довжиною 224 м і підходів у вигляді металевих рамних естакад. Цей одноарковий міст з прогоном довжиною 224 м, був тоді найбільшим однопрогонним мостом у Європі.

Загальна вага металу обох мостів становила — 13700 т, з яких на триарковий міст припадало 8480 т, а на одноарковий — 5220 т. Проєкти мостів через Новий та Старий Дніпро розробив і розрахував професор М. С. Стрілецький.[1]

Арки мостів були виготовлені з феросіліцієвої сталі, а надаркові споруди — зі звичайної вуглецевої марки Ст. З. Прокат феросіліцієвої сталі був замовлений на Вітковецькому сталеплавильному заводі в Чехословаччині. Міст мав клепану конструкцію. Частину конструкцій моста клепали в Чехословаччині, частину — на Дніпропетровському металургійному заводі. Міст через Старий Дніпро збирали фахівці з Чехословаччини, триарковий міст через Новий Дніпро — радянські фахівці під керівництвом сормовського інженера Константинова, який мав досвід збірки мостів у Сибіру. Жителі м. Запоріжжя називали ці мости Костянтинівськими. Між чехословацькими фахівцями та радянськими виникло здорове змагання з якості складання та клепки конструкцій.

Піварки мостів збирали на березі. Потім на баржах доставляли до опор мосту й за допомогою спеціальних кранів вже встановлювали на місце. Незабаром багатотонні мости з ажурними арками з'єднали береги Дніпра. Напередодні 14-ї річниці Жовтневого перевороту 6 листопада 1931 року розпочався залізничний рух новою магістраллю через острів Хортицю та Дніпро. Майже десять років по мостах перевозили мирні вантажі. 1941 року після початку німецько-радянської війни, по ним вже проходили військові ешелони.

18 серпня 1941 німецькі війська після артпідготовки і під прикриттям танків прорвали радянську оборону й вийшли на правий берег Дніпра. Захоплення греблі ДніпроГЕС і мостів забезпечувало безперешкодну переправу через Дніпро та захоплення міста. Частину греблі підірвали за наказом з Кремля, але міст через Старий Дніпро захопили німецькі війська, його захисники загинули. Німецькі підрозділи вийшли на острів Хортиця. Міст через Новий Дніпро був невдало підірваний загонами Червоної армії під час відступу, що дозволило німецьким підрозділам потрапити на лівий берег і зайняти плацдарм в районі парку Металургів. Підрозділи радянської 247-ї стрілецької дивізії оточили німецькі війська та повністю зайняли лівий берег Дніпра. Але німецькі підрозділи ще знаходилися на острові Хортиця та обстрілювали усе місто. Коли німецькі війська вибили з острова, під ураганним мінометним вогнем радянський військовий на посаді політрука М. З. Бочаров замінував міст через Старий Дніпро та підірвав його разом з застряглою там німецькою технікою. Більш ніж 40 днів радянські підрозділи утримували острів у своїх руках, що дозволило провести евакуацію. Коли з'явилася загроза оточення радянських військ дислокованих в Запоріжжі, міст через Новий Дніпро був остаточно підірваний і 3-го жовтня радянські окупаційні війська залишили місто.

За два роки окупації Запоріжжя німцями останні частково відновили мости через Дніпро й залізницею перекидали підкріплення для своєї армії.

З початком наступу радянських військ восени 1943 радянські льотчики, якими командував В. А. Судець, отримали завдання зруйнувати залізничні мости через Дніпро, що мали виняткове значення, і стали для льотчиків об'єктом номер один. Кілька радянських літаків при цьому було збито. 21 вересня 1943 група в складі 8 літаків Іл-2, провідний командир третьої авіаескадрильї гв. лейтенант А. Усманов, вилетіла на бойове завдання, щоб зруйнувати залізничні мости через річку Дніпро. Усманов над ціллю був збитий і впав у Дніпро, проте, прийнявши весь вогонь зеніток на себе, дав можливість решті літаків підійти до мосту й зруйнувати його.

Висаджені мости перекривали фарватер річки і не давали можливість підвозити вантажі до греблі ДніпроГЕС, яку почали відбудовувати. Після того, як окупаційними військами Німеччини було остаточно залишене Запоріжжя, новою владою розпочалося розчищення Дніпра від залишків мостів.

• 
  Зруйнований міст Стрілецького через Новий Дніпро на острів Хортиця, 1942
• 
  Відкриття окупаційними військами руху по мосту Стрілецького, зруйнованого під час наступі німців 1941 року і поновленого ними в 1943 році

• Мости Преображенського

• Волков П., Поліванов Н. Вибір схеми мостів Дніпробуду з високосортної сталі у зв'язку з пропозиціями іноземних фірм // Дніпробуд. Бюлетень державного дніпровського будівництва. — М., 1929. — № 3 (9). — С. 12-42.
• Єфремов В., Сабуров П. Споруда зал. лінії Канцерівка 2-а — Шлюзова та мосту через річку Старий Дніпро // Дніпробуд. Бюлетень державного дніпровського будівництва. — М., 1929. — № 3 (9). — С. 43-55.
• Слюсарев Б. Піщані перемички, застосовані у відділі Мостового Переходу Дніпробуду // Дніпробуд. Бюлетень державного дніпровського будівництва. — М., 1929. — № 3 (9). — С. 75-80.
• Константінов М. Досвід спорудження мостів // Дніпрельстан. — Харків : Шляхи індустріялізації, 1930. — № 33-34. — С. 58-61.
• Адельберг Л. І. Довоєнні мости через Старий та Новий Дніпро (мости інженера Константинова) // Мости Запоріжжя. — Запоріжжя : Тандем-У, 2005. — 56 с.
• Власов О. Ю. мости через Новий та Старий Дніпро (споруди 1931 р.) // Музейний вісник. — Запоріжжя : друкарська дільниця Запорізького наукового товариства ім. Я.П. Новицького, 2001. — № 1. — С. 68-72.

• Будівництво мостів Стрілецького (фото). (рос.)
• Борисенко О. Е. Мости Стрілецького.
• Фото мостів Стрілецького.