Дніпровська ГЕС

Перші спроби проєктування гідроелектростанції на дніпрових порогах зустрічається у постановах Ради Міністрів Української Держави за травень 1918 р.: "Признати, що шлюзування дніпрових порогів та використання водяної сили їх повинно бути в першу чергу яко питання найголовнішого державного значення". На обстеження, проєктування та початок шлюзування було виділено 8 млн. карбованців[1].

Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато 15 березня 1927 року, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.[2]

Перший гідроагрегат ввели в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».

Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проєкту на запрошення радянського уряду.

• 
  Будівництво Дніпровської ГЕС, 1930
• 
  Трамвай прямує через шлюзи греблі (1930-ті рр.)
• 
  Вигляд на Дніпровську ГЕС

17 липня 1932 року вийшов на маршрут перший трамвай через греблю ДніпроГЕС. Він рухався за маршрутом «Дніпробуд — майдан Волі». 30 вересня 1934 року відкрито лінію греблею ДніпроГЕС на Правий берег, маршрут № 4[3]. Напрямок руху трамвая здійснювався двосторонньо однією колією, вагон трамвая відповідно мав контролер машиніста по обидві сторони, водій переходив на зупинці (їх було тільки дві). Уздовж салону було дві лави з натурального дерева. Щогодини він відправлявся від Будинку громадських організацій (зараз це міський відділ поліції) до Механічного заводу. Працював трамвай з 06:00 ранку до 01:00 години ночі. Водіями здебільшого були чоловіки, а кондукторами — жінки. Спочатку останній нічний трамвай курсував тільки після завершення циркової програми в цирку-шапіто в парку Металургів[4].

17 вересня 1932 року за особливо видатну роботу на ДніпроГЕСі були нагороджені орденами Трудового Червоного Прапора американські інженери-консультанти — Франк Фейфер, Вільгельм Меффі, Фрідріх Вінтер, Георг Біндер та інженери «General Electric» Чарльз Джон Томсон, Г'ю Купер.

17 липня 1933 року був здійснений перший рейс з Києва до Херсона через ДніпроГЕС. Першим по цій дистанції, після ліквідації порогів, пройшов теплохід «В. Я. Чубар»[5].

18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[6][7]. Вибух на ДніпроГЕСі готували начальник Відділу військово-інженерного управління штаба Південного фронту підполковник Олексій Петровський та представник Генерального штабу Червоної армії, начальник окремого науково-дослідного воєнно-інженерного інституту (Москва) воєнний інженер 1-го рангу Борис Єпов.[8]. Вибух був підготовлений заздалегідь ще на початку серпня і постфактум схвалений Сталіним[9].. Внаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 175,5  метрів ( неушкодженими залишилися бики № 10 та № 21 ) та заввишки 21,2 м, через яку ринула вниз майже шестиметрова хвиля[10], спричинивши руйнування будинків у береговій зоні. Найбільше від раптової повені постраждали жителі низинного району міста - там були розташовані пристань, судноремонтний завод і склади. За спогадами очевидців, наслідки потопу тут були схожі на весняний паводок що підтопив вулиці, прилеглі до берегу Дніпра.

Дніпровська (Запорізька) ГЕС після підриву радянськими підривниками у 1941 році[11]

Про майбутній вибух чекістське командування підривників, що виконували спецзавдання, не повідомило ані місцеве населення, ані військове керівництво[12], тож виконавців вибуху радянська контррозвідка заарештувала, як ворожих диверсантів, проте після втручання керівництва випустила[6]. Вибух призвів до руйнації машинного залу і припинення енергопостачання, внаслідок чого була паралізована діяльність промислових підприємств Запоріжжя.

Жертви серед червоноармійців та цивільного населення часто оцінюються цифрами від 20 тисяч[13] до 80 -120 тисяч осіб[14], що однак не підтверджується жодними свідченнями та розслідуваннями. Навпаки, у документах 274-ї стрілецької дивізії згадується що після підриву підрозділи дивізії продовжують утримувати острів Хортиця ( знаходиться за 1,5 кілометри від греблі нижче за течією ), а в донесеннях 2-го кавалерійського корпусу 18-ї та 9-ї армій відзначається що вони "в цілому успішно переправилися на лівий берег Дніпра". Втрати німецької армії не відомі, але з огляду на те, що гребля була зруйнована при наближенні гітлерівців - навряд чи вони були взагалі.

Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.[15]

Після захоплення Запоріжжя вермахтом (через 46 діб після вибуху) німецькі будівельні частини відновили зруйновану частину греблі, а влітку 1942 року замість обладнання, виведеного з ладу, запрацювало нове — німецького виробництва.

• ДніпроГЕС влітку 1942 року - після відновлення німцями греблі
• 
• 
• 
• 

Після змін становища на фронті, ще задовго до початку свого відступу, німці почали готувати ДніпроГЕС до руйнування. У березні вони завезли перші 12 вагонів вибухівки та приступили до мінування греблі. Усього для руйнування ДніпроГЕСу гітлерівці підвезли понад 200 тонн вибухових речовин і десятки авіабомб. При цьому бомби укладалися безпосередньо в турбіни по п'ять штук в кожну. У військових мемуарах пишеться, що німці планували висадити в повітря всю греблю цілком, але була зруйнована лише частина[16].

По закінченню війни у 1944 році розпочалося відновлення гідроелектростанції, і в березні 1947 року перший агрегат Дніпровської ГЕС було введено в експлуатацію. 31 серпня 1949 року — шостий агрегат[17]. У 1950 р. став до ладу останній дев'ятий гідроагрегат відродженої електростанції.

• 
  Зруйнований машинний зал ДніпроГЕС, 1943 рік. Фото Макса Альперта
• 
  Сліди обстрілу осені 1943 року ДніпроГЕСу

22 квітня 1972 року розпочато будівництво другої черги Дніпровської ГЕС. 1974 року було введено в експлуатацію перший гідроагрегат, а 1981 року — станція вийшла на повну потужність.

I ЕТАП

За роки експлуатації обладнання встановлене на Дніпровській ГЕС застаріло морально та фізично, в зв'язку з чим прийнято рішення про проведення першого етапу реконструкції в 1996 році. 1-й етап реконструкції проводився за рахунок кредитних коштів Світового Банк Реконструкції та Розвитку, гранту Швейцарського уряду та власних коштів.

В обсяг першого етапу реконструкції входили:

• заміна  гідротурбінного обладнання ГЕС-1 на шести агрегатах;      
• модернізація шести гідрогенераторів;      
• заміна застарілого обладнання відкритих розподільчих установок 150, 330 кВ на нове імпортне обладнання — вимикачі, роз'єднувачі, трансформатори струму, трансформатори напруги, обмежувачі перенапруги, підвісна ізоляція;      
• заміна застарілих систем збудження, управління та контролю новим  закордонним обладнанням на дев'яти агрегатах.

Перший етап реконструкції дозволив збільшити наявну потужність Дніпровської ГЕС-1 на 42 МВт, збільшити ККД агрегатів на 3 % за рахунок чого забезпечив додатковий виробіток 100 млн кВт/годин електроенергії щорічно, підвищив керованість та надійність роботи обладнання ГЕС.

II ЕТАП

У 2007 році розпочато другий етап реконструкції, до якого входить заміна 97 одиниць електрообладнання (силові трансформатори, роз'єднувачі, елегазові вимикачі, трансформатори струму та інші).

Впроваджено нову систему управління «Овація».

Введена у промислову експлуатацію автоматизована система комерційного обліку електроенергії.

Замінено 43 одиниці гідромеханічного обладнання (затвори, сміттєзатримуючі решітки).

Проведена заміна п'яти гідротурбін ДГЕС-2 з переходом на робочі колеса поворотно-лопатевого типу, збільшенням потужності до 120 МВт і модернізація генераторів.

Введено в дослідну експлуатацію автоматизована система контролю безпеки ГТС.

Ведуться роботи по відновленню гідроізоляції гідротехнічних споруд ДГЕС.

В ході проведення тендеру по заміні 3-х агрегатів ГЕС-1 перемогла австрійська фірма «Andritz Hydro».

Роботи по реконструкції трьох агрегатів Дніпровської ГЕС-1 розпочаті у 2018 році.

Впродовж 2019 року на Дніпровській ГЕС тривала реконструкція гідроагрегатів № 2 та № 3, а на Дніпровській ГЕС-2 — реконструкція гідроагрегату № 16.

Роботи з технічного переоснащення ДніпроГЕС-1 проводить австрійсько-німецька компанія «ANDRITZ HYDRO», яка є одним з провідних світових постачальників електромеханічного обладнання для електростанцій. Станом на кінець року проведено обстеження проточних частин, виконано лікування бетону гідроагрегатів № 2, 3. Також триває відновлення облицювання водоводу, спіральної камери та відсмоктувальної труби гідроагрегату № 3. На монтажному майданчику завершується збирання корпусу статора гідрогенератора для гідроагрегату № 3. Реконструкція гідроагрегатів, яка має завершитись у 2020—2021 рр., дозволить збільшити встановлену потужність станції на 17 МВт.

Реконструкцію гідроагрегату № 16 на ДніпроГЕС-2 виконують вітчизняні заводи-виробники гідроенергетичного обладнання. На об'єкті завершено збирання статора в шахті гідроагрегату, а також завершується збирання ротора гідрогенератора та робочого колеса гідротурбіни. Роботи з реконструкції на ДніпроГЕС-2 фінішуватимуть  наступного року. Як наслідок, встановлена потужність станції зросте на 7,5 МВт.

На ДніпроГЕС-2 виконано лікування бетону водоводів гідроагрегатів № 16, 17 та ін'єктування шпонок водоводів гідроагрегатів № 11, 14, що підвищить надійність експлуатації їх проточної частини.

Також упродовж поточного року виконано нетипові ремонти гідроагрегатів № 7 (часткова заміна обмотки статора) та № 18 (відновлення вертикальності лінії валу), які підвищили працездатність та надійність цих машин. Окрім того, на водозливній греблі замінено один основний затвор (у шостому прольоті) та виконано реконструкцію його закладних частин.

Реалізація проєкту II етапу реконструкції дозволило збільшити потужність станції на 85,2 МВт, при цьому сумарна потужність ДніпроГЕС складе 1610,6 МВт.

Влітку 2020 року на дорозі ДніпроГЕСУ була знайдена тріщина завдовжки близько 600 метрів. На ДніпроГЕС було введено обмеження для транспорту у вагу не більше, ніж в 3 тонни і швидкість не більше 40 км/год.

18 листопада 2021 року, під час наради в «Укргідроенерго», затверджена концепція реконструкції греблі Дніпровської ГЕС, в результаті якої планується роз'єднати зустрічні потоки транспорту, а також побудувати другий ярус шляхопроводу[18][19].

Щогодини в середньому в обидва боки греблею проїжджає 3600 автомобілів. У 1970-х роках, коли проїжджу частина була розширена до чотирьох смуг, пропускну здатність розраховували виходячи з потоку 750 автомобілів на годину. Зважаючи на величезний транспортний поток, греблю заплановано реконструювати з побудовою другого поверху[20].

До травня 2022 року заплановано завершити проєкт реконструкції греблі Дніпровської ГЕС, після цього проведуть процедуру закупівлі та розпочнуться виконання робіт з реконструкції[21].

У 2023 році греблю Дніпровської ГЕС планується закрити для руху автотранспорту на капітальну реконструкцію.

У 2022 році у Запоріжжі планують розпочати масштабну реконструкцію Греблі Дніпрогес. В рамках проєкту, гребля буде двоярусною з кількома смугами на кожному[22][23].

• 
  Вигляд на ДніпроГЕС з острова Хортиця
• 
  Вигляд на машинний зал ДніпроГЕС-1 вночі
• 
  Сучасний вигляд греблі, а також двох силових станцій (по боках). На передньому плані — дніпровські скелі «Три стоги»
• 
  Дніпровська ГЕС
• 
  Гребля ДніпроГЕС вночі
• 
  Масова хода через ДніпроГЕС у 1990 році. Історико-просвітницька акція Товариства української мови та Народного Руху України. Понад 300 тис. учасників
• 
  Вигляд на ДніпроГЕС з площі Запорізької
• 
  ДніпроГЕС вночі
• 
  Тролейбус ЛАЗ Е183 прямує через греблю
• 
  Монета "70-річчя Дніпровської ГЕС"

Будівникам Дніпровської ГЕС присвячені роман «Гарячі почуття» (1947) та драма «Дніпрові зорі» (1953) Якова Баша, роман «Нові береги» та збірка «Дніпрові саги. Новели Дніпрельстану» (1931) Гордія Коцюби. Також оборона ДніпроГЕС 41-го року згадується у романі «Людина і зброя» Олеся Гончара.

Підкорення Дніпра »- будівництва ДніпроГЕС - присвячені:

вірш Самуїла Яковича Маршака «Війна з Дніпром».

роман Федора Гладкова «Енергія»

Юрезанскій В. Т. Підкорення річки. (Історія Дніпробуду). М .: Радянський письменник, 1946 р 356 с. - 20 тис. Шт. (Худож.-док. Роман)

Юрезанскій В. Т. Вогні на Дніпрі. Мал. П. Осовського М .: Детгиз, 1955 р 447 с., - 30 тис. Шт.

Дніпровська ГЕС до 28 липня 2016 року

У квітні 2016 року напис «ДнепроГЭС имени В. И. Леніна», розташований на дамбі ДніпроГЕСу демонтовано в рамках декомунізації[24][25].

Дніпровська ГЕС з 29 липня 2016 року (після декомунізації)

29 липня 2016 року ДніпроГЕС остаточно декомунізували[26].

30 вересня 2016 року у Запоріжжі активісти планували розфарбувати в'їзд на ДніпроГЕС, його хочуть зробити максимально патріотичним. Варіанти того, як розфарбувати до Дня міста (14 жовтня 2016 року) перший бик ДніпроГЕС, виклали в соцмережі. Ініціатором проєкту став активіст-художник Денис Антюхов, який запропонував кілька варіантів перетворення ДніпроГЕСу. Варіанти оцінили по різному. Критикували герб Запоріжжя, який нібито так не можна зображувати або дивувалися навіщо ДніпроГЕС на ДніпроГЕСі[27]. Однак, після критики в соціальних мережах, проєкт вирішили відкласти[28].

Відвідати Дніпровську ГЕС, або будь-яку іншу станцію у містах, де розташовані філії компанії Укргідроенерго, можна попередньо домовившись з керівництвом про дату, час та програму відвідин. Всі екскурсії для організованих груп школярів та студентів — безкоштовні!

Директор: Віктор Кучер

Адреса: 69096, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, 1

Сайт: https://uhe.gov.ua/filiyi/dniprovska_hes

• Історія Дніпровської ГЕС: проєктування, будівництво, відновлення та сьогодення
• Дорога через ДніпроГЕС: безпека експлуатації та діалог з громадськістю
• ДніпроГЕС: нові перспективи легенди української енергетики
• ДніпроГЕС долучається до світового досвіду з охорони біоресурсів
• Список електростанцій України

• ДніпроГЕС
• Газета «Дзеркало тижню» Володимир Пісковий. Дні народження ДніпроГЕСу^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Світлини підірваної радянськими (1, 2) та німецькими (3^{[недоступне посилання з липня 2019]}, 4^{[недоступне посилання з липня 2019]}) військами греблі
• ДнепроГЕС, м. Запоріжжя. Процес контрактування проєкту з американцями і рад. керівництвом (рос.)
• Ретро-фото Запоріжжя за часів німецької окупації (1942 рік) (рос.)
• Взрыв ДнепроГЭСа
• ДніпроГЕС, фотографії 1930-х років, Канадський центр архітектури, Монреаль (англ.)
• У Запоріжжі греблю Дніпровської ГЕС можуть переробити у двоярусний міст (рос.)

Відео:

•  Преступления НКВД. Взрыв Днепрогэса 18 августа 1941 на YouTube
• Нічна підсвітка ДніпроГЕС з висоти