Мостовенко Дмитро Карпович

Народився у 1895 році.

В лавах РСЧА з 1918 року. Учасник громадянської війни в Росії, під час якої командував батальйоном, згодом — полком на Південному фронті. У 1921–1922 роках — начальник загону ЧОН Хоперської округи.

У 1926 році закінчив Військову академію РСЧА. З жовтня 1926 по червень 1929 року — начальник оперативної частини штабу 45-ї стрілецької дивізії. У 1929–1930 роках — начальник штабу 75-ї стрілецької дивізії.

У 1931 році закінчив бронетанкові курси при Військово-технічній академії імені Ф. Е. Дзержинського. Командував танковим полком в Уральському ВО.

З квітня 1932 по вересень 1933 року — начальник автобронетанкових військ Окремої Червонопрапорної Далекосхідної армії.

У 1933–1938 роках — начальник командного факультету Військової академії механізації та моторизації імені Й. В. Сталіна.

У 1938–1941 роках — начальник автобронетанкового управління Західного особливого ВО.

11 березня 1941 року генерал-майор танкових військ Д. К. Мостовенко призначений командиром 11-го механізованого корпусу Західного ОВО.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. В перші дні війни частини корпуса вели важкі прикордонні бої в районі Гродно, брали участь в контрударі радянських військ на Білосток. 28 червня 1941 року корпус потрапив у оточення й був розбитий на групи. Група, якою командував генерал-майор Д. К. Мостовенко, приєдналась до 24-ї стрілецької дивізії генерал-майора К. М. Галицького й 14 липня 1941 року вийшла до своїх[1].

З серпня по грудень 1941 року — помічник командуючого Західним фронтом по автобронетанковим військам.

З грудня 1941 по березень 1942 року — начальник автобронетанкового відділу оперативного управління Генерального штабу РСЧА.

31 березня 1942 року призначений командиров 3-го танкового корпусу. Пробув на цій посаді до 3 вересня 1942 року.

У вересні 1942 року призначений помічником командуючого, а в жовтні того ж року — командуючим бронетанковими і механізованими військами Західного фронту.

З вересня по грудень 1943 року — перший заступник начальника Військової академії механізації і моторизації імені Й. В. Сталіна.

У грудні 1943 року призначений командуючим бронетанковими і механізованими військами Війська Польського. На цій посаді пробув до кінця війни. По її закінчкнні — головнокомандуючий бронетанковими військами Польської Народної Армії.

У 1947–1950 роках — командуючий бронетанковими військами Одеського ВО.

У 1950–1953 роках — командуючий бронетанковими військами Білоруського ВО.

У 1953 призначений заступником начальника Військової академії бронетанкових військ імені Й. В. Сталіна.

У 1954 році генерал-полковник танкових військ Д. К. Мостовенко вийшов у відставку.

Помер у 1975 році.

• 20.02.1938 — комбриг;
• 04.06.1940 — генерал-майор танкових військ;
• 07.02.1943 — генерал-лейтенант танкових військ;
• 11.07.1946 — генерал-полковник танкових військ.

Нагороджений орденом Леніна, двома орденамиЧервоного Прапора, орденами Суворова 1-го ступеня, Кутузова 1-го ступеня й медалями.

Нагороджений низкою польських орденів і медалей, серед яких: Орден Відродження Польщі ступеня командора, Хрест Грюнвальда 1-го ступеня, Хрест Заслуг[2].

6 грудня 1967 року рішенням Гродненської міської ради присвоєне звання «Почесний громадянин міста Гродно»[3].

• Страницы российской истории (рос.)
• Д. К. Мостовенко на «Narod.ru» (рос.)
• Generals.dk: Generals from Poland (англ.)