Мосійчук Ярослава Володимирівна

Ярослава Володимирівна Мосійчук (з дому — Куртяк; нар. 6 червня 1960, с. Джуринська Слобідка, у Чортківському районі Тернопільської області) — українська акторка. Народна артистка України (2016). Член Національної спілки театральних діячів України.

Ярослава Мосійчук
Ім'я при народженні Ярослава Володимирівна Куртяк
Народилася 6 червня 1960(1960-06-06) (61 рік)
с. Джуринська Слобідка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Національність українка
Громадянство УРСР →  Україна
Діяльність акторка
Alma mater Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Чоловік Олег Мосійчук
Діти Анна
Батьки Володимир та Анна Куртяк
Нагороди та премії
 Ярослава Мосійчук у Вікісховищі

Життєпис

Ярослава Мосійчук народилася 1960 року в селі Джуринська Слобідка Чортківського району Тернопільської області, нині Україна.

Закінчила Дніпропетровське театральне училище (1979, нині театрально-художній коледж) і Навчально-науковий інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника[1].

У 1979—1985 — актриса Тернопільського (нині академічний театр), Рівненського (1985—1999), Чернівецького (1999—2005) драматичних театрів.

З 2005-го — знову на тернопільській сцені.

Ролі
Світлини
Народні артисти України Олег і Ярослава Мосійчуки
Народні артисти України Олег і Ярослава Мосійчуки
Ярослава і Олег Мосійчуки та Володимир Горянський. Кінопремія "Золота Дзиґа" 2018
Ярослава Мосійчук у ролі Лаури («Віщі сни» Франсуа Війона)
Ярослава Мосійчук у ролі Мавки («Лісова пісня» Лесі Українки)
Ярослава Мосійчук у ролі Катрі («Не судилось» Михайла Старицького)
Ярослава Мосійчук у ролі Марусі («Ой, не ходи, Грицю...» Михайла Старицького)
Олег Мосійчук у ролі Архітектора, Ярослава Мосійчук у ролі Дружини архітектора («Дамоклів меч» Назима Хікмета)
Народна артистка України Ярослава Мосійчук
Олександр Папуша в ролі Джиммі, Ярослава Мосійчук у ролі Меджі («Як повернути чоловіка» Моріса Еннекена і Маргарет Мейо)
Ярослава Мосійчук у ролі Марії, Наталя Черненко в ролі Надійки («Сльози Божої Матері» Олега Мосійчука)
Микола Бажанов у ролі Гната, Ярослава Мосійчук у ролі Марії («Сльози Божої Матері» Олега Мосійчука)
Віталій Зубченко в ролі Тоні, Ярослава Мосійчук у ролі Люсі Краун, В’ячеслав Хім’як в ролі Олівера («Того далекого літа» за Ірвіном Шоу)
Ярослава Мосійчук у ролі Міріам, Олександр Папуша в ролі Месії («Ціною крові» за Лесею Українкою)
Більше сотні зіграних ролей, прожитих людських доль у виставах української класичної, сучасної та зарубіжної драматургії. Її неповторна органіка, виняткове володіння думкою і словом, витонченою пластикою — запорука творення напрочуд достовірних характерів, професійно довершених образів.[2]
Окремі ролі
  • Марія — «Сльози Божої Матері» О. Мосійчука за романом «Марія» Уласа Самчука,
  • Міріам — «Ціною крові» за Лесею Українкою,
  • Мавка — «Лісова пісня» Лесі Українки,
  • Неріса — «Одержима. Оргія» Лесі Українки,[3]
  • Варка — «Безталанна» І. Карпенка-Карого,
  • Катря — «Не судилось» М. Старицького,
  • Маруся «Ой, не ходи, Грицю…» М. Старицького,
  • Мавра — «У неділю рано…» за О. Кобилянською,
  • Панночка — «Вій» за М. Гоголем,
  • Оксана — «Різдвяна ніч» за М. Гоголем,
  • Анна — «Украдене щастя» І. Франка.
  • Ада — «Терпкий аромат трояндової ночі» А. Касона,
  • Подорожня — «Наречена світанкової зорі» А. Касона,
  • Лаура — «Віщі сни» за Ф. Війоном,
  • Неле — «Легенда про Уленшпігеля» Шарля-де-Костера,
  • Люсі Краун — «Того далекого літа» І. Шоу,
  • Катрін — «Вісім люблячих жінок» Р. Тома,
  • Вікторія — «За крок до тебе» М. Коляди,
  • Кончіта — «Остання жінка Дон Жуана» Л. Жуховицького,
  • Граціела — «До ваших послуг, удовиці» Р. Маротта, Д. Рандоне,
  • Марися — «Мартин Боруля» І. Карпенко-Карий[4].

Нагороди
  • Почесне звання «Заслужена артистка України» (1997);
  • Почесне звання «Народна артистка України» (4 березня 2016);[5]
  • Лауреат обласної премії в номінації «Театральне мистецтво — імені Леся Курбаса» — за роль Подорожньої у виставі «Наречена світанкової зорі» А. Касона (2016)[6]

Родина
Донька Анна

Батько Володимир молодим хлопцем пережив жахіття війни і післявоєнні часи. Мати Анна залишилася сиротою у дворічному віці, виховувалася батьком і трьома братами. Згодом переселена внаслідок депортації із земель, що відійшли до Польщі.[3]

Примітки
  1. Навчально-науковий інститут мистецтв.
  2. Григоренко, В. До ювілею Ярослави Мосійчук / Володимир Григоренко // Драмтеатр. — 2015.
  3. Юхно-Лучка, М. Ярослава Мосійчук: «Почуваюся наче вільна, стрімка, грайлива ріка, яка має надійний берег» / Мар'яна Юхно-Лучка // НОВА Тернопільська газета. — 2016. — 21 жовтня.
  4. Режисерські новації Анатолія Бобровського у поставі комедії «Мартин Боруля» (1983)
  5. Указ Президента України від 4 березня року № 80/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
  6. Лауреати обласних премій у галузі культури Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine. // Свобода. — 2016. — 2 вересня.

Джерела
  • Барна, В. Мосійчук Ярослава Володимирівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 566. — ISBN 966-528-199-2.
  • Садовська, Г. Ноктюрн осінньої любові [Текст] : [бенефіс подружжя: режисера Олега та актриси облдрамтеатру Ярослави Мосійчуків] / Галина Садовська // Вільне життя плюс. — 2010. — 16 черв. — С. 6. — (Ювілеї).
  • Собуцька, В. Кризи духовності на Тернопіллі немає [Текст] : [прем'єра вист. облдрамтеатру «Гуцулка Ксеня»; ювілей подружжя акторів теару Олега та Ярослави Мосійчуків] / Влада Собуцька // Свобода. — 2010. — 9 лип. — С. 8.

Посилання
Зовнішні відеофайли
 Ярослава Мосійчук та Микола Ткачов у прем'єрі «За крок до Тебе» на YouTube // Борис Машлянка. — 2013. — 24 червня.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.