Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської
Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської — державний заклад культури, діяльність якого спрямована на створення, публічне виконання та показ творів театрального мистецтва. Розміщується у будинку міського театру Чернівців.
Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
48°17′30″ пн. ш. 25°55′51″ сх. д. | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Місто | ||||
Місце | Чернівці | |||
Адреса | ||||
Підпорядкування | Управління культури Чернівецької ОДА | |||
Назва на честь (епонім) |
Ольга Кобилянська | |||
Архітектор | Бюро Фельнер & Гельмер | |||
Місткість | 813 мість | |||
Тип | театр[1], оперний театр | |||
Відкрито | 1940 | |||
Оф. відкриття | 1905[2] | |||
Керівництво |
Юрій Марчак (директор — художній керівник) Людмила Скрипка (художній керівник) | |||
dramtheater.cv.ua | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
Європейська театральна архітектура | 1453 | |||
![]() | ||||
![]() |
Заснований у 1940 році на базі Харківського державного театру революції як «Чернівецький державний український драматичний театр». З 1954 року — «Чернівецький обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської». Статус «Академічного» — з 22 липня 2008 року.
Історія
Велике театральне мистецтво почало з'являтись у Чернівцях наприкінці XVIII ст., коли частину Буковини було включено до Габсбурзької монархії. Першу театральну постановку чернівчани побачили 1784-го року, коли у місті гастролював італійський театр тіней. Спеціалізованого театрального приміщення у столиці Герцогства Буковина не існувало, тому вистави проводились у пристосованих місцях. У 1876 році у місті був збудований перший стаціонарний, щоправда дерев'яний, театр, який прослужив за призначенням до 1904 року[3].
Урочисте відкриття нового міського театру відбулося 3 жовтня 1905 року постановкою п'єси Франца Шьонтана «Марія Терезія»[4].
На сцені місцевого театру демонструвалися опери, оперети, драматичні та комедійні вистави, зінгшпілі західноєвропейських класиків Джузеппе Верді, Ріхарда Вагнера, Йоганна-Фрідріха Шиллера тощо, виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Александр Моіссі та багато інших.
Історія театральної трупи
Приміщення театру в Чернівцях використовувалось лише для гастрольних вистав європейських колективів[5]. Тільки після звільнення Північної Буковини від румунської окупації та утворення Чернівецької області у складі УРСР, у місті з'явилась місцева театральна трупа, близько третини якої складали місцеві актори, зокрема Сидір Терлецький. У грудні 1940 року за рішенням Ради Народних Комісарів УРСР творчий колектив Харківського державного театру революції був перебазований на постійну роботу до Чернівців. Художнім керівником театру було призначено заслуженого артиста УРСР Івана Юхименка.
14 січня 1941 року чернівецькій публіці було презентовано прем'єру «Лісової пісні» за драмою-феєрією Лесі Українки. Свій перший сезон в Чернівцях театр закінчив 28 травня прем'єрою вистави «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка. Накресливши репертуарний план на майбутній сезон, колектив 1 червня 1941 року розпочав літні гастролі у місті Станиславові, які проходили з шаленим успіхом, але були перервані початком нацистсько-радянської війни.
Наприкінці червня колектив повернувся до Чернівців, звідки більша частина евакуювалась до Харкова, а велика група акторів і працівників театру (45 чоловік, серед яких Віктор Мізиненко) були мобілізовані до діючої армії. Восени 1941 року театр був евакуйований у Краснодарський край (Армавір), звідти до Кисловодську, потім — Гудермес, Грозний, Дагестан, Оренбурзьку область, Татарську АРСР, Марійську АРСР. За цей період було показано глядачам 115 вистав, дано 20 шефських концертів у військових частинах, шпиталях, військкоматах.
З жовтня 1943 року художнім керівником і директором театру став один з провідних українських режисерів, учень та послідовник Миколи Садовського, Марії Заньковецької, Леся Курбаса — народний артист СРСР Василь Василько.
Перший сезон у визволених Чернівцях театр відкрив 4 листопада 1944 року виставою «Чому не гаснуть зорі» Олександра Копиленка у постановці Василя Василька.
З ініціативи керівника колективу Василя Василька з 1945 року театр став іменуватися: «Чернівецький державний український музично-драматичний театр». При ньому було створено театральну студію, що відкрила шлях у велике мистецтво цілій плеяді митців — народному артисту СРСР Дмитру Гнатюку, народному артисту Молдавської РСР Борису Раїсову. Вихованцями студії були заслужені артисти України Омелян Савка, Дарій Ластівка та інші артисти.
За роки мистецької діяльності на сцені театру було здійснено понад 500 постановок за творами вітчизняних та зарубіжних драматургів. Але найбільшим досягненням Чернівецького театру стала постановка «Землі» за повістю Ольги Кобилянської (реж. Василь Василько). Вистава мала шалений успіх не лише на Буковині, а й в усіх куточках великої держави: Києві, Харкові, Львові, Москві, Ленінграді, Кишиневі, Одесі, Сімферополі, Донецьку тощо. Фактично цією виставою Василь Василько зініціював створення театрального літопису Буковини і започаткував на українській сцені театр Ольги Кобилянської, завдяки чому через кілька років (Указ ВР УРСР від 21 червня 1954 року) «Чернівецькому державному українському драматичному театрові» було присвоєно ім'я славетної буковинської письменниці.
Крім «Землі» Кобилянської, також було інсценізовано «У неділю рано зілля копала» та «Вовчицю». Також у репертуарі театру були: комедії Степана Васильченка «На перші гулі», Марка Кропивницького «Біда не кожному біда — іншому талан», «Українські вечорниці», історична драма «Лукіян Кобилиця» Я.Балковенка та Григорія Мізюна; з світового репертуару — «Отелло» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра; з тогочасного радянського («Весняний потік» Зіновія Прокопенка, «Вода з отчої криниці» Василя Фольварочного) тощо. Справжнім виявом акторської та режисерської майстерності стали вистави за творами сучасних для 1960-х-1980-х років драматургів: Михайла Стельмаха, Нодара Думбадзе та інших, за які творчий колектив неодноразово отримував нагороди на чисельних фестивалях та конкурсах.
Географія гастрольних маршрутів театру сягала найвіддаленіших куточків Радянського Союзу, зокрема Новосибірську. Його виступи бачили практично в усіх радянських республіках, багатьох країнах соцтабору. Творчість отримувала позитивну оцінку глядачів, критики, громадських та державних організацій України, Білорусі, Молдови, Росії, Польщі, Румунії та багатьох інших країн[6].
Колектив
Після Василя Василька, головними режисерами були: Борис Борін, Костянтин Артеменко, Володимир Грипич, Володимир Опанасенко, Костянтин Пивоваров, Петро Колісник, Анатолій Литвинчук, Василь Селезінка, Роман Валько, Олег Мосійчук. Також плідно працювали режисери: Євген Степанов, Євгенія Золотова та інші.
У розвиток театрального мистецтва на Буковині свій внесок зробили актори: Олександр Ананьєв, Валентина Безпольотова, Валентина Галл-Савальська, Лідія Жук-Вовкун, Валентина Зимня, Ольга Ільїна, Юрій Козаковський, Василь Лещик, Петро Міхневич, Петро Нікітін, Ольга Рудницька, Омелян Савка, Микола Сіренко, Володимир Сокирко, Прокіп Столяренко-Муратів, Валерій Шептекіта, Микола Шутько, Ганна Янушевич, Борис Яроцький, Юлія Розумовська, Нонна Фіалко та інші.
Художниками театру були: Валентин Лассан, Петро Магратій, Михайло Молдаван, Данило Нарбут, Олександр Плаксій, Яків Січкар.
Адміністративно-творче керівництво
- Юрій Марчак — директор — художній керівник театру, заслужений працівник культури України
- Людмила Скрипка (Цісельська) — художній керівник театру, заслужена артистка України[7]
- Тетяна Католік — директор-розпорядник театру
- Віктор Журат — заступник директора по організації глядача
- Людмила Семенець — головний інженер театру
- Василь Губко — завідувач художньо-постановчою частиною
- Андрій Романов — режисер театру
- Світлана Новицька — керівник літературно-драматичної частини
- Тетяна Д'яченко — хормейстер театру
- Володимир Шнайдер — головний диригент театру
Актори
- Народні артисти України
Ольга Ільїна, Тамара Кільчицька
- Заслужені артисти України
Діна Анепська, Богдан Братко, Валентина Головко, Наталя Гунда, Андрій Піддубний, Лариса Попенко, Катерина Чумакова, Крістіна Зборлюкова.
- Артисти драми
Віктор Барановський, Вадим Глазнєв, Микола Гоменюк, Наталія Губко, Крістіна Зборлюкова, Оксана Івахнюк, Назар Кавулич, Максим Калінчук, Ольга Кільчицька-Дудка, Дмитро Леончик, Ксенія Максимчук, Петро Мегера, Анна Моргунова, Олексій Надкерничний, Марічка Романова, Григорій Руденко-Краєвський, Вячеслав Стаханов, Яна Тараненко, Марина Тимку, Люсьєна Шутко.
- Балет
Марина Дадус, Юрій Кзьонзик, Ірина Кошман, Олег Крупа, Олександра Кучерява, Денис Орновицький, Вікторія Приходько, Марія Циба.
- Оркестр
Марина Бурдейна, Іван Бурик, Віктор Головко, Юлія Даньків, Мар'ян Зубжицький, Валерій Карп'як, Любов Морараш, Тетяна Підлипчак, Михайло Піта, Віра Пожога, Степан Рихло, Віктор Рошка, Тетяна Савенко, Валерій Столярчук, Дмитро Філіпчук, Павло Цепілован, Генадій Юрій.
Репертуар театру
- 1941, 14 січня — «Лісова пісня» за драмою-феєрією Лесі Українки
- 1941, 28 травня — «Украдене щастя» за однойменною п'єсою Івана Франка
- 1944, 4 листопада — «Чому не гаснуть зорі» Олександра Копиленка; реж. Василь Василько
- «Земля» за повістю Ольги Кобилянської; реж. Василь Василько
- пєса-казка «Весела валіза» за А.Богачовою
- музична казка «День народження кота Леопольда» за Аркадієм Хайтом
- комедія «Дивна місіс Севідж» за Джоном Патріком
- музична казка «Жила собі сироїжка» за В.Зиміним
- казка «Зачарована фея» за Воймілом Рабаданом
- казка «Золоте курча» за Володимиром Орловим
- трагікомедія «Кайдашева сім'я» за однойменною повістю Івана Нечуй-Левицького
- містична драма «Калинова сопілка» за повістю «Казка про калинову сопілку» Оксани Забужко
- музична казка «Карлсон, який живе на даху» за текстами Астрід Ліндгрен
- драма «Мадам Боварі» Ярослава Стельмаха за романом Гюстава Флобера
- історія кохання «Мандрівні зорі, або життя — театр» за романом Шолом-Алейхема
- «Ольга за листами Ольги Кобилянської» — вистава про життя Ольги Кобилянської
- народна комедія-оперетка «Пан мандатор» за Сидором Воробкевичем
- комедія «Різдвяна ніч» за Миколою Гоголем
- комедія «Рятуйте, мене женять!» за Францем Ксавером Крьоцем
- казка «Снігова королева» за Євгеном Шварцом
- сповідь «Сойчине крило» за однойменною новелою Івана Франка
- драма на «три життя» «Солодка Даруся» за романом Марії Матіос
- феєрія «Сон літньої ночі» за однойменною комедією Вільямом Шекспіром
- сценічні роздуми «Туга за майбутнім» навіяні поезією Віри Китайгородської
- лірична комедія «Тустеп і різний „мотлох“» за Р.Байєром
- фрашка-жарт «Як козам роги виправляють, або приборкання норовливої» Юрія Федьковича за п'єсою «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра
- музична казка «Як Настуня ледь не стала марою» за Володимиром Ілюховим
- 2011, 16 квітня — мелодрама «Ілюзії вальсу» за Ольгою Кобилянською
- 2011, 15 червня — хроніка життя «Тисяча снопів вітру» Івана Миколайчука
- 2011, 24 жовтня — комедія «Шалене суботнє надвечір'я» за Марселем Мітуа
- 2012, 1 січня — музична казка «Кішчин дім» за Самуїлом Маршаком
- 2012, 28 сечня — притча «Лавина» за Тунджером Джудженоглу
- 2012, 21 квітня — музична комедія «Шельменко-денщик» за однойменною п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка
- 2012, 16 вересня — дитячий мюзикл «Ще раз про Червону Шапочку» за Юлієм Кімом
- 2013, 26 січня — більше ніж комедія «Інцидент» за Луіджі Лунарі
- 2013, 20 квітня — містерія Купальської ночі «Паночка» Ніни Садур за повістю «Вій» Миколи Гоголя
- 2013, 19 жовтня — драма «Земля» за повістю Ольги Кобилянської
- 2013, 15 червня — комедія «Кохання у стилі бароко» за Ярославом Стельмахом
- 2017, 25 березня — детективна історія людських пристрастей поза часом та місцем дії «Слуги і сніг» Айріс Мердок; реж. Людмила Скрипка
- 2017, 20 травня — love-story «Сяй, мій божевільний діаманте!» Айвон Менчелл; реж. Володимир Савінов
- 2017, 17 червня — сатирично-юридична комедія «Чесний суддя» Юрія Васюка; реж. Мирослав Гринишин[8]
- 2017, 21 жовтня — комедія «Павлинка» Янкі Купали; реж. Вадим Сікорський
- 2017, 22 листопада — «Лицар слова»Людмила Скрипка ; реж. Людмила Скрипка (вечір пам’яті до 100-річчя Михайла Івасюка)
- 2017, 24 грудня — музична казка «Коза-дереза» Сергія Кузика на музику Миколи Лисенка; реж. Сергій Кузик
- 2018, 31 березня — комедія оманливості почуттів «Дванадцята ніч, або Як собі хочете» за однойменною комедією Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Гусаков
- 2018, 16 червня — зворушлива комедія «Зірка без імені» за мотивами однойменної п’єси Михаїла Себастіана; реж. Людмила Скрипка
- 2018, 13 жовтня — «Вір або не вір» за оповіданням «Не плачте за мною ніколи…» Марії Матіос; реж. Дмитро Леончик
- 2018, 25 листопада — «Поранкова душа» Василя Вовкуна з Ольги Кобилянської про Ольгу Кобилянську; реж. Василь Вовкун
- 2019, 26 січня — «Трагедія бунту» Петра Колісника за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного; реж. Петро Колісник[9]
- 2019, 30 березня — «Чудеса Мері» за мотивами книг про Мері Поппінс Памели Треверс; реж. Людмила Скрипка[10]
- 2019, 22 червня — фарс «Скапен-штукар» Мольєра; реж. Дмитро Гусаков
- 2019, 15 вересня — музична казка «Сніговик, який хотів познайомитися з Сонцем» Матея Вишняка; реж. Раду Гішаш (Румунія)[11]
- 2019, 16 листопада — «Зрадь мене» за п'єсою «Закон» Володимира Винниченка; реж. Людмила Скрипка[11]
- 2020, 4 жовтня — «Тітонька на мільйон» за п'єсою «Тітка Чарлея» Брендона Томаса; реж. Людмила Скрипка
- 2020, 3 грудня — «Габріель» Мішель Лоранс; реж. Юрій Кочевенко
- 2021, 6 лютого — «Подорож з ангелом» Миколи Яремківа за мотивами Петра Гладиліна; реж. Микола Яремків
- 2021, 7 травня — «Ніч на полонині» за драматичною поемою Олександра Олеся; реж. Вадим Сікорський[12]
Фестивалі
Починаючи з 2005 року кожного жовтня в Чернівцях проходить щорічний регіональний фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини», у якому беруть участь провідні театральні колективи України, Білорусі, Росії, Румунії тощо.
У свою чергу Чернівецький музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської регулярно бере участь у фестивалях театрального мистецтва, що відбуваються як в Україні так і за кордоном. На фестивалі «Прем'єри сезону-2011» в Івано-Франківську молодий чернівецький актор Григорій Руденко-Краєвський здобув перемогу у номінації «найкращий дебют» (за роль Лейбла у виставі «Мандрівні зорі, або Життя-Театр» за Шолом-Алейхемом). За резульатами 6-го Міжнародного театрального фестивалю «HOMO LUDENS» («Людина, що грає») у Миколаєві Чернівецький муздрамтеатр отримав спеціальний диплом «За громадянську позицію, майстерність і творче натхнення», а вистава «Лавина» (за Тунджером Джудженоглу) перемогла в чотирьох номінаціях: «найкращий акторський дует» (Анна Моргунова і Олексій Надкерничний), «найкраща режисерська робота» (Людмила Скрипка), «найкраща чоловіча роль другого плану» (Богдан Братко), «найкраща молода артистка» (Анна Моргунова)[13][14].
Театральна студія
З вересня 2013 року при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. Ольги Кобилянської організовано «театральну студію», у які навчаються діти, віком від 8 до 15 років. У програмі навчання: розвиток уваги та уяви, сценічна мова та голос, пластична свобода, акторська майстерність, практика на сцені та участь у виставах.
У 2019 році курс актора театру Дмитра Леончика представив виставу «Кіндер сюрприз», а курс актора театру Олексія Надкерничного — «Той самий Мюнхаузен»[15].
Партнери
Спонсори театру: ТОВ «Машзавод», ТДВ «Трембіта», Трикотажна фірма «Арніка».
Інформаційну підтримку надають Чернівецька обласна державна телерадіокомпанія, Телеканал «Чернівці», радіо «Блиск», Радіо 103,2 FM, «Портал Культура», «БукІнфо», портали «vsemisto.info», «BukNews», «Буковина online», «Буковинська бізнес-довідка».
Галерея
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1906/1907
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1906/1907
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1907/1908
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1908/1909
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1910/1911
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1919/1920
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 180-184. — ISBN 966-8137-38-8.
- Історія побудови Чернівецького театру. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
- Це міф совєтської пропаганди. Театр завжди мав свій творчий колектив. Див. нижче старі фото творчих колективів Чернівецького театру з 1906 року
- Історія акторської трупи Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
- У драмтеатрі Чернівців готуються до нового театрального сезону
- Наталія КОРЖИЦЬКА (20 грудня 2021). Чернівецький драмтеатр сплатить 34 тис. грн за порушення авторських прав. Театр не виплатив гонорар режисеру за покази вистави «Чесний суддя» (укр.). «Zaxid.net». Процитовано 23 грудня 2021.
- Трагедія бунту. Чернівчан запрошують до театру на прем'єру вистави
- Няня-чарівниця. У Чернівецькому театрі готуються до прем'єри про Мері Поппінс
- Фестиваль комедії, майстер-клас з техніки сцени театрального інженера з Німеччини і нові прем'єри: головні події 89-го театрального сезону у Чернівцях
- Про людські стосунки та любовний трикутник: у Чернівецькому театрі відбудеться прем`єра драматичної поеми (укр.). «Шпальта медіа». 5 травня 2021. Процитовано 2021-5-6.
- Наш актор найкраще дебютував на фестивалі «Прем'єри сезону-2011» у Івано-Франківську. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
- Тріумфальні гастролі: актори чернівецького театру підкорили основне та альтернативне журі міжнародного фестивалю «HOMO LUDENS». Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (6 вересня 2020). 2019 рік українського театру. Чернівецький часопис (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-7-31.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання
- Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О.Ю. Кобилянської // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 746-748.