Моторний Іван Порфирович

Мото́рний Іва́н Порфи́рович (29 серпня 1918(19180829) 11 липня 1973) радянський військовий льотчик, учасник Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (1943).

Моторний Іван Порфирович
Народження 29 серпня 1918(1918-08-29)
Мішково-Погорілове
Смерть 11 липня 1973(1973-07-11) (54 роки)
Рига
Поховання Рига
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби 1937—1946
Звання  Майор авіації
Формування 220-а винищувальна авіаційна дивізія
Командування 53-й гвардійський винищувальний авіаційний полк
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 29 серпня 1918(19180829) року в селі Мішково-Погорілове (нині Вітовський район Миколаївської області) в сім'ї робітника. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року.

Після закінчення 8 класів працював токарем на заводі в Миколаєві, навчався в аероклубі.

До лав РСЧА призваний у 1937 році. У 1938 році закінчив Одеську військову авіаційну школу льотчиків.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював у складі 512-го винищувального авіаційного полку на Південно-Західному, Північно-Західному, Сталінградському, Центральному, Донському, 1-у Білоруському, 2-у Прибалтійському та Ленінградському фронтах. Пройшов шлях від командира ланки до командира полку. Сам полк за бойові подвиги став 53-м гвардійським Сталінградським ордена Леніна полком.

З січня 1945 року — інспектор-льотчик з техніки пілотування 185-ї винищувальної авіаційної дивізії.

Всього за роки війни здійснив 479 бойових вильотів, у 214 повітряних боях особисто збив 19 та в складі групи — 7 літаків супротивника.

По закінченні війни у 1946 році майор І. П. Моторний звільнився у запас. Мешкав у місті Рига, працював головним механіком підприємства.

Помер 11 липня 1973 року.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 січня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, Моторному Івану Порфировичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 695)[1].

Нагороджений двома орденами Леніна (09.11.1942, 28.01.1943), двома орденами Червоного Прапора (06.11.1941, 19.07.1942), орденами Олександра Невського (15.09.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (14.05.1945), медалями.

Примітки

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-Воздушных сил Красной Армии» от 28 января 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 31 января (№ 5 (211)). — С. 1

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.