Мохнацький Степан Іванович

Закінчив гімназію в м. Тернопіль і духовну семінарію в м. Львів. Рукопокладений на священника 1900 року; душпастирював у с. Малі Бірки, нині Гусятинського району.

У 1901—1906 роках — катехит у школах, душпастир церкви св. П'ятниці у Львові; член головної управи товариства «Просвіта» (почесесний член), Українського педагогічного товариства, товариства «Руська бесіда», Української промислової бурси, член-добродій НТШ.

Від 1908 — в м. Теребовля: катехит гімназії, священник, парох церкви св. Миколая (1910—1944), від 1920 — декан Теребовлянського деканату УГКЦ.

Від 1926 — почесний крилошанин Митрополичої консисторії у Львові. Діяльний у громадсько-політичному та культурному житті Теребовлянщини. У 1912—1930 — голова повітового комітету Української національно-демократичної партії (від 1925 — УНДО). В листопаді 1918 — співорганізатор Української повітової національної ради в Теребовлі. 1912—1939 — голова повітової філії товариства «Просвіта», повітового Союзу кооперативів, надзвірної ради позичально-ощадної каси «Поміч», директор «Українбанку».

Співорганізатор історчиного музею (1927, разом із С. Борачком) та фундатор (разом із сином) спорудження пам'ятника Борцям за волю України (знищений восени 1930 під час пацифікації; обидва — в Теребовлі).

Від березня 1944 — в Німеччині (м. Мюнхен), де парох і декан УГКЦ. Від 1950 — в США (м. Честер); від 1953 — парох у м. Елізабет.

У Теребовлі на будинку, де проживав Степан Мохнацький, встановлено меморіальну плиту (1995).

• Головин Б., Кушнерик Г., Пиндус Б., о. І. Сивак Мохнацький Степан Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 601. — ISBN 966-528-199-2.