Мошляк Іван Никонович
Іва́н Ни́конович Мошля́к (нар. 1907 — пом. 1981) — радянський воєначальник, учасник боїв біля озера Хасан і Другої світової війни, гвардії генерал-майор. Герой Радянського Союзу (1938).
Іван Никонович Мошляк | |
---|---|
Народження |
15 жовтня 1907 Родіно |
Смерть |
22 квітня 1981 (73 роки) Санкт-Петербург |
Поховання | Серафимівське кладовищеd |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1930–1968 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Командування |
106-та стрілецька бригада 62-га гвардійська стрілецька дивізія |
Війни / битви |
Битва на озері Хасан Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Мошляк Іван Никонович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 15 жовтня 1907 року в селі Родіно, нині Родінського району Алтайського краю Росії, в селянській родині. Українець. Здобув неповну середню освіту, наймитував.
До лав РСЧА призваний 15 лютого 1930 року. У тому ж році закінчив полкову школу молодших командирів. Член ВКП(б) з 1932 року.
Учасник битви на озері Хасан (29 липня — 11 серпня 1938 року). Секретар партійного бюро 118-го стрілецького полку 40-ї стрілецької дивізії (1-ша Приморська армія, Далекосхідний фронт) лейтенант І. Н. Мошляк особливо відзначився в боях за висоту Заозерну 8 серпня 1938 року. Підхопивши бойовий прапор у пораненого прапороносця, першим досяг вершини сопки і встановив на ній червоний прапор. Будучи пораненим у голову, не полишив поле бою, а коли загинув командир батальйону, перебрав на себе командування і домігся виконання бойового завдання.
У 1941 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. До листопада 1941 року командував 4-м стрілецьким полком 2-ї стрілецької дивізії Західного фронту. Брав участь в обороні Москви, був поранений. З травня 1942 року — командир 106-ї стрілецької бригади 6-ї армії Південно-Західного та Воронезького фронтів. З квітня 1943 й до березня 1945 року — командир 62-ї гвардійської стрілецької дивізії 21-го гвардійського стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії Степового та 2-го Українського фронту.
Після закінчення війни гвардії полковник І. Н. Мошляк продовжив військову службу. У 1952 році він закінчив Військову академію Генерального штабу СРСР. З 1967 року — заступник начальника Військової академії тилу і транспорту.
У 1968 році генерал-майор І. Н. Мошляк вийшов у відставку. Мешкав у Ленінграді, де й помер 22 квітня 1981 року. Похований на Серафимовському цвинтарі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1938 року «за зразкове виконання бойових завдань і геройство, виявлене при обороні району озера Хасан», лейтенантові Мошляку Івану Никоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Після встановлення знаку особливої відзнаки, отримав медаль «Золота Зірка» за № 93.
Був нагороджений двома орденами Леніна (25.10.1938, …), двома орденами Червоного Прапора (27.02.1944, …), орденами Трудового Червоного Прапора, Суворова 2-го ступеня (26.10.1943), Кутузова 2-го ступеня (28.04.1945), Вітчизняної війни 1-го ступеня (15.09.1944), Червоної Зірки, медалями й іноземними нагородами, в тому числі офіцер ордену «Легіону заслуг» (США, 1944).
Твори
- Мошляк И. Н. У озера Хасан. — М.: Детиздат ЦК ВЛКСМ, 1939.
- Мошляк И. Н. Вспомним мы пехоту…— М.: Воениздат, 1978. (рос.)
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны». (рос.)