1-ша Червонопрапорна армія (СРСР)

Сформована в липні 1938 у складі Червонопрапорного Далекосхідного фронту і спочатку називалася 1-ю Приморською армією. Управління армії було створене на базі управління Приморської групи Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. У липні 1940, у зв'язку з відновленням Далекосхідного фронту, армія знов включена до його складу, а в березні 1945 — до Приморської групи військ цього фронту.

До серпня 1945 разом з іншими військами Червоної Армії, що дислокувалися на Далекому Сході, перебувала в постійній готовності до відбиття можливої агресії з боку Японії.

На початку серпня 1945 року армія (22, 39, 59, 231, 300 і 365-та стрілецькі дивізії, 75, 77 і 257-ма танкові бригади, 48-й окремий танковий полк, 6-й і 112-й укріплені райони, низка артилерійських, зенітних, інженерних і інших з'єднань і частин) у складі 1-го Далекосхідного фронту брала участь у Харбіно-Гірінській операції радянсько-японської війни. Третього дня операції війська армії оволоділи м. Лішучжень (11 серпня), а потім у взаємодії з 35-ю армією оточили і знищили угрупування противника в районі м. Мішань і оволоділи Мішаньським укріпленим районом (12 серпня). Надалі війська армії форсували р. Мулінхе, здолали хребет Лаоєлін, оволоділи м. Лінікоу, передовими загонами вийшли на підступи до м. Муданьцзян і штурмом оволоділи ним.

Надалі 1-ша Червонопрапорна армія нестримно розвивала наступ на Харбін; 20 серпня її передові загони вступили в місто, де з'єдналися з раніше висадженими повітряними десантами 2-го Далекосхідного фронту.

Після завершення війни армія входила до складу Приморського військового округу, пізніше Далекосхідного військового округу та була розформована у 1959 році.

• Командувачі:
  • Маршал Радянського Союзу Блюхер В. К. (1938 — ?);
  • комдив Подлас К. П. (1938—1939);
  • комдив, з серпня 1939 комкор, з червня 1940 генерал-лейтенант Попов М. М. (липень 1939 — січень 1941);
  • генерал-лейтенант Єрьоменко А. І. (січень — червень 1941);
  • генерал-лейтенант Васильєв В. П. (червень 1941 — жовтень 1942);
  • генерал-майор, з жовтня 1943 генерал-лейтенант Саввушкін М. С. (жовтень 1942 — червень 1945);
  • генерал-полковник Бєлобородов О. П. (червень 1945 — до кінця війни).
• Члени Військової Ради:
  • дивізійний комісар, з грудня 1942 генерал-майор Романенко А. А. (лютий 1941 — липень 1943);
  • генерал-майор Смоликов І. М. (липень 1943 — до кінця війни).
• Начальники штабу:
  • генерал-майор Шелахов Г. А. (липень 1939 — липень 1943);
  • полковник, з лютого 1944 генерал-майор Юстерник Е. Я. (грудень 1943 — червень 1945);
  • генерал-майор Масленников Ф. Ф. (червень — листопад 1945).
• Командувач авіацією:
  • комбриг Ричагов П. В. (вересень 1938 — червень 1939)

• 26-й стрілецький корпус — 21, 22, 26-та стрілецькі дивізії;
• 59-й стрілецький корпус — 39, 59-та стрілецькі дивізії;
• 1, 4, 5-та стрілецькі бригади;
• 8-ма кавалерійська дивізія;
• 105 УР;
• 50, 273-й корпусні артилерійські полки;
• 165 гаубично-артилерійський полк,
• 199, 549 гаубично-артилерійські полки великої моці РГК,
• 115, 129 окремі зенітні артилерійські дивізіони;
• 4 (Спасськ-Уссурійський) бригадний район ППО;
• 30 механізований корпус (58, 60 тд, 239 мд, 29 мотоциклетний полк);
• 3 окремий дивізіон бронепоїздів;
• 32, 34 самохідні артилерійські дивізіони,
• 79 винищувально-артилерійський дивізіон (на стадії формування)
• 29 окремий інженерний батальйон.

• 26-й стрілецький корпус — 22, 59, 300-та стрілецькі дивізії та 217-та корпусна артилерійська бригада;
• 59-й стрілецький корпус — 39, 231, 365-та стрілецькі дивізії та 216-та корпусна артилерійська бригада;
• 112-й та 6-й польові укріплені райони;
• 75, 77, 257-ма танкові бригади;
• 48-й важкий танковий полк;
• 335, 338, 339-й важкі самохідно-артилерійські полки;
• 213-та та 225-та гарматні артилерійські бригади;
• 52-га мінометна бригада;
• 60-та винищувально-протитанкова бригада;
• 33-й та 54-й гвардійські мінометні полки;
• 33-тя зенітна артилерійська дивізія;
• 115, 455, 721-й окремі зенітні артилерійські дивізіони;
• 12-та та 27-ма інженерно-саперні бригади;
• 16-й парк інженерних машин;
• 13-й та 30-й понтонно-мостові батальйони;
• 21-ша рота водопостачання;
• 19-й полк зв'язку;
• 308-й окремий батальйон зв'язку та шість окремих телеграфних та кабельно-шестових рот;
• 564-та розвідувально-корегувальна авіаційна ескадрилья.

До складу армії входили: особовий склад — 69 000 в/сл., танків та САУ — 418, гармат та мінометів — 1299.