Мошурів

Мошу́рів село в Україні, у Тальнівському районі Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Мошурівка (притока Гірського Тікича) за 8 км на захід від міста Тальне та за 10 км від залізничної станції Тальне. У селі мешкає 2015 людей. Кількість дворів — 1003.

село Мошурів
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Тальнівський район
Рада Мошурівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71020290230090928
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XVI століття
Населення 2015
Поштовий індекс 20432
Телефонний код +380 4731
Географічні дані
Географічні координати 48°53′24″ пн. ш. 30°35′03″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
209 м
Місцева влада
Адреса ради с. Мошурів, вул. Центральна, 5
Сільський голова Пономаренко Наталія Петрівна
Карта
Мошурів
Мошурів
Мапа

Галерея

Історія

  • Перша згадка про с. Мошурів датується XVI ст. Походження назви села, за переказами, пов'язане з тим, що по березі річки, нинішньої Мошурівки, проходив чумацький шлях. На мальовничому березі тюркські кочівники та чумаки зупинялися на відпочинок, пили воду з кринички, яка нині носить назву Чумацька. Родючі землі, клімат, густі ліси сподобалися чумакові на розповсюджене серед татар ім'я Мошура. Він вирішив тут оселитися, привіз сюди свою сім'ю і своїх товаришів. Так утворилося ціле поселення, що й дало початок виникнення села, назва якою походить від першого поселенця — Мошури.
  • Поблизу села відомо чотири поселення трипільської культури та сім ранньослов'янських — черняхівської культури VII—VIII ст.
  • Кобзина криниця знаходиться у лісі. За легендою, коли на наші землі було багато набігів татар, жив кобзар. В одне з  таких нашесть люди заховалися  від ворогів у лісі, в урочищі. Серед них був і кобзар. Вороги вислідили людей і знищили всіх, живим залишився лише кобзар, але був тяжко поранений. Однією рукою, як міг, грав на кобзі. Та повернулися татари й убили сивочолого Кобзаря. На тому місці де сидів кобзар і впала кобза, забило чисте, мов поминальна сльоза, джерело. Про давність цієї історії свідчать ще й спогади найстаріших людей села. Вони завжди  ходили до джерела, щоб напитися його холодної води.

У 1923 р. утворено три товариства спільного обробітку землі «Жовтень», «Травень», «Шевченкове», які в 1953 р. об'єднано в один колгосп «Великий Жовтень». 18 травня 1993 р. колгосп «Великий Жовтень» реорганізовано в ЗАСТ «Мошурівське».

  • Під час Голодомору 1932—1933 рр. померли 722 особи, репресовано 77 осіб. Під час Німецько-радянської війни 500 мошурян воювали на фронтах, 239 загинули, 209 відзначено нагородами, 27 повернулися інвалідами.
  • На сьогодні діють загальноосвітня школа І-III ступенів, музична школа, дитячий садок, дільнична лікарня, будинок культури, магазини, відділення зв'язку, функціонують сільськогосподарські фермерські господарства.
  • 1 жовтня 2017 року у Мошурові митрополит Іоан освятив новозбудований храм УПЦ КП на честь святого Пророка і Предтечі Господнього Іоана Хрестителя[1].

Відомі люди

  • В. Ф. Штангей — письменник доби Розстріляного Відродження;
  • В. Г. Бірченко — заступник міністра юстиції України,
  • С.С, Бабенко — заступник голови СБУ в Полтавській області,
  • П. Є. Оксанич працює в Службі безпеки України,
  • А. В. Чернишенко — радник посольства України в Хорватії,
  • Ю. А. Атаманюк — академік.
  • Сошинський Олег Іванович — заслужений працівник культури УРСР, почесний громадянин міста Тальне.
  • В. М. Семеняк-Штангей — член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України.
  • Опанас Криничка — курінний отаман Повстанської дивізії Уманщини з села Мошурів. При німецькій окупації 1918 року згуртував людей у селі, аби боротися за сомостійність України.

В селі також народився Катернога Мусій Тимофійович — архітектор-художник, кандидат архітектурних наук.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.