Муромов Михайло Володимирович

Михайло Володимирович Муромов народився 18 листопада 1950 року в Москві. Його мати, Олена Рафіковна — наполовину росіянка, наполовину татарка, завідувач кафедри електротехніки (вже померла). Його батько, Володимир Сергійович Муромов, — гідравлік, старший науковий співробітник[1]. За словами Михайла Муромова батько був родом нібито з дворян (мав частково бурятське походження і ніби знаходився в далекому спорідненість з Олександром Грибоєдовим), п'ять разів вступав до інституту (нібито за приналежність до дворянського стану його не брали), ветеран війни, став ученим (помер пізніше)[2].

Михайло Володимирович закінчив музичну школу по класу віолончелі та гітари. Закінчив фізико-математичну школу. Організовував ВІА з однокласниками, займався спортом (отримав звання майстра спорту з плавання та перший розряд з боксу).

У 1969 році Михайла Муромова запросили як гітариста і вокаліста до ВІА «Слов'яни», де він працював до 1972 року. Потім він вступив до Московського хіміко-технологічного інституту ім. Д. І. Менделєєва на біохімічний факультет, в 1971 році закінчив Московський технологічний інститут м'ясо-молочної промисловості, а вже в аспірантурі, за словами Михайла, він винайшов і запатентував три прилади для харчової промисловості, які нібито і зараз випускаються та експлуатуються у виробництві ковбас.

Потім працював метрдотелем у дорогих ресторанах Москви та Підмосков'я.

В 1972-1973 роках служив у Радянській армії у спортроті.[3] Михайло Муромов дебютував на великій сцені відносно пізно — в 1985 році, коли йому було вже за тридцять. Проте вже через два роки завоював загальну популярність, випустивши хіт «Яблука на снігу» — один з музичних символів» кінця 1980-х. Пік популярності Михайла припав саме на 1987-1991 роки, коли вийшли його найвідоміші пісні: «Яблука на снігу», «Аріадна», «Дивна жінка».

Співробітничав з поетами: Анатолієм Софроновим, Андрієм Дементьєвим, Риммою Казаковою, Ларисою Рубальскою, Анатолієм Поперечним.

Після загибелі співака Ігоря Талькова, був одним з тих, хто перевіз його тіло з Санкт-Петербурга до Москви.[4]

Працювавший у другій половині 1980-х років в акомпануючому складі Михайла Муромова майбутній продюсер і композитор групи «Фрістайл» Анатолій Розанов згадував про те, як Муромов повністю змінив його творчий та життєвий світогляд:

Поначалу я думал, что у людей надо воспитывать вкус. Но потом понял, что это маразм, потому что у нашего зрителя совсем другая ментальность. Помню, в городе Гурьев — мы тогда ещё аккомпанировали Михаилу Муромову — я сильно удивлялся: почему ему люди устраивают овации, почему его так хорошо принимают? Песни-то примитивные. И когда я в очередной раз обсуждал это с Мишей, он мне сказал: «Надо делать такую музыку, чтобы люди могли её слушать в туалете». И я ему ответил: «Миша, таких песен, какие пишешь ты, я могу сочинять хоть по десять штук в день, при этом особо не утруждаясь». После чего и появился альбом «Получите!». И после этого я стал мыслить иначе. Мне даже стыдно за то, что раньше я думал по-другому. То, что исполняет «Фристайл» — это музыка, которую слушают люди, с которыми мы живём. Это люди, которые впитали такую музыку с молоком матери, они живут с ней. И переубеждать их в чём-то бесполезно.

Михайло Володимирович Муромов написав музику для театру, балету і фільмів.

В 2017 году в честь 30-летнего юбилея своего главного хита, Михаил запланировал выпуск нового альбома «Розовые на белом 2017», содержащего как новый материал, так и обновлённые версии хитов. На записи он выступил в качестве певца, продюсера, автора музыки, аранжировщика и гитариста. В записи также приняли участие Анатолий Розанов, Вадим Казаченко, Сергей Минаев, а также рэпер Мистер Малой.^{[джерело не вказане  358  днів]}

• За словами самого Михайла у програмі «Піонерського шоу» (випуск 99), він в 13-річному віці з повного схвалення своєї матері мав інтимні стосунки з її подругами[5].
• Перша дружина (з 1973 по 1976 роки). — Тамара Муромова
• Позашлюбні сини (від 4-х різних жінок — за словами самого Михайла): Михайло, Костянтин, Павло та Артур.[6]

• 1984 — Капітани
• 1986 — Зона ризику
• 1986 — Домашній магнітоальбом
• 1987 — Яблука на снігу
• 1987 — Хлопці з Афгану
• 1987 — Співає Михайло Муромов
• 1988 — Ділова Жінка
• 1989 — Відьма
• 1990 — Солодкий яд
• 1990 — №1 (LP)
• 1992 — Супер 2 (LP)
• 1994 — Афганістан
• 1994 — Дивна жінка
• 1994 — Салют, кохана
• 2001 — Імена На Всі Часи
• 2005 — Grand Collection[7][8]
• 2017 — Рожеві на білому 2017

http://www.tele.ru/stars/interview/mikhail-muromov-ya-odinochka-svobodoy-dorozhu-bolshe-vsego-na-svete/1/