Муромцев Ігор Вікторович

Ігор Вікторович Муромцев — професор кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат філологічних наук, член факультетської спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю української мовт. Член топонімічної комісії при міськраді міста Харкова з 1992 р. та Всеукраїнської ономастичної ради.

Муромцев Ігор Вікторович
Народився 30 жовтня 1934(1934-10-30) (87 років)
Харків, Харківська область, УРСР
Місце проживання м. Харків, Україна
Країна  Україна
Діяльність мовознавець
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Галузь топонімія,ономастика, дериватологія, лексикологія, лексикографія, історія українського мовознавства
Заклад Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Звання професор
Ступінь кандидат філологічних наук
У шлюбі з Муромцева Ольга Георгіївна
Нагороди Відмінник народної освіти УРСР

Біографія

І. В. Муромцев народився 30 жовтня 1934 р. у м. Харкові в родині архітектора.

Нелегка доля випала на дитячі й юнацькі роки Муромцева І. В. Початок війни у 1941 році, у 1942 році смерть матері та перебування у дитячому будинку № 2 Дзержинського р-ну м. Харкова до демобілізації батька з армії у кінці 1946 року. Через війну Ігор Вікторович розпочав навчання у школі № 131 м. Харкова лише у 1943 році, одразу з 2-го класу. Після повернення батька почав навчання ще й у дитячій музичній школі ім. Бетховена (1947–1951 рр.) У 1951–1952 навчався у музичному училищі . Після закінчення школи у 1952 році робив вибір між філологією та музичною освітою. У 1952 −1957 р. вступив і навчався у ХДУ на філологічному факультеті, навчаючись там, одержав середню музичну освіту у музичній школі для дорослих ім. Чайковського. У 1957 році почалася трудова діяльність Муромцева І. В. з роботи вчителя школи № 30. Проте любов до музики не вщухала і Ігор Вікторович паралельно вступив до Харківської державної консерваторії, де навчався 1,5 роки. У кінці 1959 року Муромцев І. В. був зарахований на посаду лаборанта кафедри української мови та погодинну роботу викладача.

З 1961 по 1964 роки Ігор Вікторович навчався в аспірантурі у м. Києві в інституті Мовознавства АН України.

Результати цього дослідження було викладено в монографії «Словотворчі типи гідронімів (басейну Сіверського Дінця» (1966) та кандидатській дисертації «Семантико-структурні типи гідронімів басейну р. Сіверського Дінця», успішно захищеній у березні 1968 року. Повернувшись працювати на кафедру української мови в альма-матер, Ігор Вікторович викладає численні базові курси (лексикографія, фонетика, історична граматика української мови), спецкурси зі словотвору та ономастики, веде науковий семінар, керує магістерськими роботами. Підготував 9 кандидатів філологічних наук зі спеціальності «українська мова». Обіймав посаду заступника завідувача кафедри, був заступником і головою методичної комісії філологічного факультету, членом факультетської Державної екзаменаційної комісії, головою ДЕК Донецького університету.

З 1975 року Муромцев І. В. переходить на посаду доцента тієї ж кафедри, а у 1977 році одержує диплом доцента. З 1995 року — посада професора кафедри української мови ХНУ ім. Каразіна, а у 1997 році присвоєно завння професора кафедри української мови. Учений секретар (1991 - 2001) і член спеціалізованої ради. Має грамоти й подяки за наукову й педагогічну діяльність Головного управління освіти й науки м. Харкова та ХНУ імені В. Н. Каразіна. У 1989 році був делегатом установчого з`їзду Народного руху України за перебудову.

Наукова робота

Головні наукові результати виявилися у написанні наукових та методичних праць, в укладанні тлумачних, історичних та термінологічних словників, у польових дослідженнях за планами Гідронімічного Атласу України, Діалектного Атласу України, Загальнослов`янського лексичного атласу. І. В. Муромцев розробляє питання ономастики: «Семантико-структурні типи гідронімів басейну р. Сіверського Дінця» (1968); «Із спостережень над мікрогідронімією Донецької та Луганської областей» (1965); словотвору: «Морфеміка і словотвір сучасної української мови» (1980); лінгвостилістики: «Коннотація власних назв у художньому тексті» (1992), «Г. Ф. Квітка-Основ'яненко — мініатюрист (лінгвостилістичний аспект)» (у співавторстві, 2003); історії української літературної мови: «Г. Ф. Квітка-Основ'яненко в історії української літературної мови» (у співавторстві, 1978), «Роль прози Юрія Федьковича в становленні української літературної мови на Буковині (60-70 рр. ХІХ ст.)» (у співавторстві, 2008); термінології: «Шляхи творення української термінології в концепції і практиці М. П. Драгоманова» (у співавторстві, 1992), «Роль І. Огієнка у становленні й розвитку української загальнонаукової та лінгвістичної термінології» (1992), «Про умови та межі використання кальок у науковій термінології» (у співавторстві, 1993), «Про роль лінгвістів у процесі українського термінотворення» (1994); номінації: «Енантіосемія як спосіб номінації в сучасній українській мові» (1992); соціолінгвістики: «Українська мова у Харкові 90-х рр. ХХ ст. (стан і статус)» (у співавторстві, 1996), «Конотована ономастика у творах Івана Багряного (соціолінгвістичний аспект)» (у співавторстві, 2006), «Українська мова у Харкові 90-х рр. ХХ ст. (стан і статус)» / О. Муромцева, І. Муромцев // Мовознавство: тези та повідомл. Третього Міжнар. конгресу україністів, 26-29 серп. 1996, «Юрій Шевельов — видатний учений сучасності» // Видатний філолог сучасності: (Наукові виклади на честь 85-ліття Юрія Шевельова). — Х., 1996.; укладає та рецензує науково-методичні видання: «Контрольні завдання з сучасної української літературної мови та методичні вказівки до курсу для студентів-заочників філологічного факультету університету. Прислівник. Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук» (у співавторстві, 1983), «Лабораторні роботи з сучасної української мови (фонетика, орфоепія) для студентів I курсу філологічного факультету» (у співавторстві, 1989) та ін.

І. В. Муромцев плідно працює і в галузі лексикографії як упорядник та науковий редактор словників різного типу: «Словник мови творів Г. Квітки-Основ'яненка: в 3 т.» (у співавторстві, 1978–1980), «Тлумачний словник української мови» (у співавторстві, 2002, 2005), «Термінологічний словник з юридичної психології (україно-російсько-англійсько-французько-іспанський)» (у співавторстві, 2008), «Тлумачний словник сучасної української мови: Загальновживана лексика (у співавторстві, 2009)», «Тлумачний словник сучасної української мови: Фахова лексика» (у співавторстві, 2009). Автор низки статей в енциклопедії «Українська мова» (2000, 2004, 2007). Має понад 80 публікацій (1 монографія, 7 навчальних та методичних посібників), брав участь в укладанні й редагуванні 8 словників, зокрема Російсько-українського словника (власних назв), Палеонтологія, палеоекологія, еволюційна теорія, стратиграфія, Тлумачного словника української мови. Підготував 9 кандидатів філологічних наук.

Джерело
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.