Муріно
Му́ріно (рос. Мурино, можливо, від фін. Muurola) — місто[1] у Всеволожському районі Ленінградської області, адміністративний центр Мурінського сільського поселення. Розташоване на межі Санкт-Петербурга і Ленінградської області.
село Муріно | |
---|---|
рос. Мурино | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Ленінградська область |
Муніципальний район | Всеволозький район |
Код ЗКАТУ: | 41212828001 |
Код ЗКТМО: | 41612428101 |
Основні дані | |
Час заснування | можливо, в 12 ст. |
Перша згадка: | 17 ст. ( 1676 р. ) |
Завойоване Московією/Росією | на початку 18 ст. у шведів |
Статус села | село |
Населення | 5.235 осіб (2009) |
Площа | 13,36 км² |
Поштові індекси | 188662 |
Телефонний код | +7 81370 |
Географічні координати: | 60°02′45″ пн. ш. 30°26′55″ сх. д. |
Часовий пояс | UTC+4 |
Влада | |
Адреса | Муріно, Всеволозький район,Ленінградська область, Росія, 188662 |
Мапа | |
Муріно | |
|
Чисельність населення в останній час досить стабільна: за даними перепису 2002 року вона становила 5 тисяч чоловік, на 2007 рік — 4958 чоловік, на 1 січня 2009 року — 5235 чоловік.
Є важливим транспортним вузлом. В селищі розташовані:
- станція метро «Дев'яткіно» Петербурзького метрополітену;
- станція Дев'яткіно лінії Санкт-Петербург — Кузнєчноє Октябрської залізниці;
- міжміський автовокзал «Сєвєрний» ВАТ «Леноблпассажиравтотранс».
Історія
Муріно було засноване на початку XVIII ст. переселенцями з Муромського повіту. В 1712 році село Муріно було подаровано Петром I барону П. П. Шафірову. Після відправлення Шафірова на заслання в 1723 році землі були передані в казну, а потім — генерал-майору І. Д. Дмітрієву-Мамонову. З 1749 по 1917 саме село та обширні навколишні землі належали графам Воронцовим. В 1843 році по ініціативі князя М. С. Воронцова село стало місцем своєрідного експерименту по відміні кріпацької залежності. В Муріно збереглась і сьогодні діє православна церква Святої Великомучениці Катерини (1790, архітектор Н. А. Львов). Недалеко від неї на Кооперативній вулиці знаходиться Мурінське кладовище.
15 квітня 2019 року Муріно стало містом.[1]
Топоніми, які відносяться до Муріно
Від назви населеного пункту отримав свою назву Мурінський струмок (він є фактичною межею між північною і південною частинами новобудов Калінінського району Санкт-Петербурга).
В 1887 році були також затверджені назви 1-го Мурінського і 2-го Мурінського проспектів. Вони знаходяться досить далеко від самого Муріно (в районі станцій метро «Лісова» та "Площі Мужності "), проте їх назви пов'язані з колишньою Великою Мурінською дорогою, яка вела до Муріно.
Див. також
Примітки
- Карточка документа. pub-sed.lenreg.ru. Процитовано 16 травня 2019.