Муствее
Муствее (ест. Mustvee; до 1923 року Чорна, Чорний посад) — місто на сході Естонії, на березі Чудського озера. Входить до складу повіту Йиґевамаа, являє собою окремий міський муніципалітет на правах волості. Назва з естонської дослівно перекладається як Чорноводське.
Муствее ест. Mustvee | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
58°50′52″ пн. ш. 26°56′52″ сх. д. | |||||
Країна | Естонія | ||||
Регіон | Йиґевамаа | ||||
Столиця для | Муствееський район (район СРСР) | ||||
Перша згадка | 1493 | ||||
Статус міста | з 1938 | ||||
Площа | 5,45 км² км² | ||||
Населення | 1 592 чол. (2009) | ||||
· густота | 292,1 осіб/км² | ||||
Телефонний код | (+372) 77 | ||||
Часовий пояс | UTC+2, влітку UTC+3 | ||||
Номери автомобілів | J | ||||
GeoNames | 590067 | ||||
Поштові індекси | 49603/49604 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | (ест.) | ||||
Мапа | |||||
Муствее Муствее (Естонія) | |||||
| |||||
| |||||
Муствее у Вікісховищі |
Історія
Муствее відоме з 1438 як село рибалок, що вели промисли на Чудському озері. Назву отримало від місцевої річки, яка через значний вміст торфу має чорний колір. У XIX столітті Муствее почав швидко зростати — місто наповнилося ковалями, купцями, що торгували рибою. Вирощувані в теплицях овочі, та спійману рибу постачали в інші частини Естонії, у Санкт-Петербург і навіть Фінляндії. Статус міста був наданий в 1938 році, коли число жителів досягло 2603 чоловік.
В 1940 році сюди введено радянські війська, але невдовзі з початком німецько-радянської війни залишений Червоною Армією 25 липня 1941. Відвойований 19 вересня 1944 військами Ленінградського фронту в ході Талліннської наступальної операції. Після війни тут збудовано ряд підприємств легкої промисловості.
Населення
1897 | 1922 | 1934 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2000 | 2010 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2893 | 2745 | 2841 | 2485 | 2325 | 2227 | 2087 | 1990 | 1744 | 1592 |
Спочатку це було звичайне естонське рибальське село. Наприкінці XVIII — початку XIX століть сюди почали переселятися старовіри з Новгородської та інших губерній Росії, гнані за свої релігійні переконання урядом. Всі вони належали до федосіївскої згоди. Це істотно змінило етнодемографічну ситуацію — на 2000 рік 57,05% жителів Муствее — росіяни, 40,73% — естонці. З 1950-х років населення почало скорочуватися.
Релігія
В місті існує Нікольський старообрядський прихід міста — одна із найстаріших парафій Естонії. Він був відкритий в 1839 році і спочатку охоплював всю північно-східну частину Ліфляндської губернії. У період переходу місцевого населення у православ'я з Нікольського приходу виділилися нові: в 1849 році Лайузе, в 1864 році — Лохусуу.
Муствее має 4 церковних будівлі — храм Святителя Миколая (Естонська православна церква Московського Патріархату), Троїцька церква єдиновірів, Старообрядницька церква і Лютеранська церква. Також у місті є молитовний будинок баптистів.
Пам'ятки міста
У місті знаходиться 2 музеї — музей міста та терезів. Також є один з пращових камінь Калевіпоега та статуя дівчинки, що плаче (1973).
Галерея
- Лютеранська церква в Муствее
- Під час проповіді
- Міськрада
- Культурний центр міста
- Пляж
- "Дівчина, що плаче". Цвинтар Другої світової війни.
- Ворота біля Старообрядської церкви
- Старообрядська церква
- Берег озера
- Автовокзал Муствее
- Порт в Муствее
Джерела
- Естонская православная церковь Московского патриархата Муствеэ (рос.)
- Матеріали фінського та російського розділу Вікіпедії
- Великая война Муствеэ[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)