Мусієнко Іван Іванович

Іван Іванович Мусієнко (*30 серпня 1957 - 5 листопада 2020) — вчений у галузі військової справи. Кандидат військових наук (2000), доцент (2004), професор. Генерал-майор. Почесний Академік АН ВШ України (2010). Ректор Національної академії Служби безпеки України (2013–2014). Заслужений юрист України.

Іван Іванович Мусієнко
Народився 30 серпня 1957(1957-08-30)
Кіровоградська область
Помер 5 листопада 2020(2020-11-05) (63 роки)
Місце проживання Київ
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Сумське вище артилерійське командне училище
Галузь Військова справа, правознавство
Заклад Ректор Національної академії Служби безпеки України
Звання професор
Ступінь кандидат військових наук
Відомий завдяки: Заслужений юрист України
Нагороди
Заслужений юрист України
Генерал-майор

Біографія

Народився у селі Калабарок Новогеоргіївського району Кіровоградщині. У 1978 р. закінчив Сумське вище артилерійське командне училище, 1982 р. — Вищі курси військової контррозвідки Комітету державної безпеки СРСР, 1987 р. — спеціальні курси керівного та оперативного складу КДБ СРСР зі знанням східної мови, 1993 р. — Міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації при Харківському інженерно-економічному інституті за спеціальністю «Менеджмент і маркетинг» та у 2003 р. — Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».

У 1978 році, отримавши вищу освіту і звання лейтенанта, два роки служить на кордоні з Китаєм, потім — на командних і виховних посадах у Сумському військовому училищі. 

У 1982 році за направленням потрапляє на дійсну службу в органи державної безпеки, а ще через рік закінчує вищі курси військової контррозвідки КДБ СРСР. Він працює на оперативних посадах у військовій контррозвідці Харківського гарнізону. У 1986 гоці Івана Івановича посилають у відрядження до місту Ташкент, де він на спеціальних курсах КДБ СРСР досконало оволодів мовами фарсі та дарі. Як спеціаліст східних мов, направляється в Афганістан і виконує спецзавдання, бере участь у бойових діях. За мужність і героїзм Іван Мусієнко нагороджений орденом «Червона зірка», Грамотою Президії Верховної Ради СРСР та державними нагородами Демократичної Республіки Афганістан. 

У 1988 році повертається до Харкова, де працює у військовій контррозвідці, а після проголошення незалежності України — на керівних посадах в СБУ, начальником СБУ міста Харків. У 1992 році — при Харківському інженерно-економічному інституті отримує спеціальність «менеджмент і маркетинг», а потім закінчує Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство». З 1996 року на науково-педагогічній роботі в навчальному закладі для підготовки юридичних кадрів СБУ. Там він проходить шлях від посади старшого викладача до Першого заступника директора Інституту, а у 2009 році його призначають на посаду начальника Інституту підготовки юридичних кадрів СБУ, який на сьогодні є найкращим підрозділом Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. У 2000 році захистив дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата військових наук, йому присвоєно вчене звання доцента. Він має більше 50 наукових праць, нагороджений понад 20-ма державними та відомчими нагородами. Указами Президента України Івану Мусієнку в 2008 році присвоєне почесне звання «Заслужений юрист України», а 16 січня 2010 року — вище офіцерське звання генерал-майор. У (2013[1]-2014[2]) рр. — Ректор Національної академії Служби безпеки України.

Автор наукових праць

  • Стрілецька зброя спеціального призначення: навч. посіб. / І. І. Мусієнко, І. А. Пегахин, С. В. Черновол ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, Ін-т підготов. юрид. кадрів для Служби безпеки України. — Х. : Право, 2008. — 75 с. : іл. — Бібліогр. : с. 75 (8 назв). — ISBN 978-966-458-097-4
  • Інноваційний розвиток освітньої системи як основа гарантування національної безпеки України: засади, механізми управління, напрями забезпечення: монографія / Мусієнко І. І. ; Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили . — Х. : Оберіг, 2011. — 367 с. : табл., схеми. — Бібліогр. : с. 330–365 (401назва). — ISBN 978-966-8689-28-4 (в опр.)[3]

Нагороди та відзнаки

Нагороджений понад 20 урядовими та відомчими нагородами, у тому числі Орден Червоної Зірки, заохочувальними відзнаками Служби безпеки України «Почесна зірка», нагрудний знак «Почесна відзнака Служби безпеки України», «Хрест доблесті» I і II ступенів, медаллю «За мужність та відвагу» та іменною зброєю.

Примітки

Джерела

  • Академія наук вищої школи України. 1992–2010. Довідник

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.