Мухаммед Наґіб

На початку 1920-х років Мухаммед Наґіб переїхав з Хартуму до Каїра, де спершу працював охоронцем, а потому пішов на службу до армії. Наґіб вибудував доволі вдалу військову кар'єру, і до 1940 року став одним із найбільш високопоставлених єгипетських військовиків. Однак, він не користувався політичною довірою короля й двічі намагався подати у відставку. Обидва рази король не задовільнив його рапортів. 1948 року Наґіб брав участь у війні з Ізраїлем.

У 1949 році Наґіб таємно вступив у лави членів руху «Вільні офіцери», що склали кістяк опозиції до короля. 23 липня 1952 року спільно з Ґамалем Абделем Насером та Анваром Садатом Наґіб здійснив у Єгипті військовий заколот, відомий як Липнева революція. 18 червня 1953 року Наґіб став першим президентом Єгипту.

Однак відразу ж після приходу до влади розпочалися гострі суперечки щодо нового курсу Єгипту, в результаті вже наприкінці 1954 року рішенням Ради революційного керівництва Наґіба було зміщено з президентської посади. Насер, зокрема, висунув йому звинувачення в диктаторських амбіціях.

• Goldschmidt, Arthur Biographical dictionary of modern Egypt / Lynne Rienner Publishers, 2000 — стор. 150-251
• Мухаммед Нагиб (Т. А. Елистратова) // Африка. Энциклопедический справочник т.2 /М.1987 — стор. 215, 216