Міжнародне публічне право

Міжнаро́дне публі́чне пра́во — це сукупність юридичних принципів та норм, що відображають узгоджені позиції суб'єктів і призначені для регулювання відносин між державами та іншими учасниками міжнародно-правових відносин.

Сучасне міжнародне публічне право має певні особливості, які відрізняють його від класичного міжнародного права та від внутрішньодержавних правових систем. Найголовнішими серед таких особливостей є:

• загальним, оскільки регулює відносини між будь-якими країнами, незалежно від їх соціально-економічного устрою, економічного та оборонного потенціалу тощо;
• має координаційний характер;
• в основі лежать положення Статуту ООН як міжнародного договору особливого характеру;
• основними суб'єктами міжнародного права є держави, хоча останнім часом дедалі більше зростає роль міжнародних міжурядових організацій;
• норми міжнародного права утворюються безпосередньо його суб'єктами, які забезпечують функціонування специфічного механізму їх реалізації;
• наявність в його структурі особливої групи норм, які називаються основними принципами міжнародного права.

Міжнародне публічне право включає в себе такі галузі та інститути:

• Дипломатичне право і консульське право
• Міжнародне повітряне право
• Міжнародне гуманітарне право
• Міжнародне космічне право
• Міжнародне атомне право
• Міжнародне морське право
  • інститут виключної економічної зони
  • інститут континентального шельфу
  • інститут територіального моря
• Міжнародне кримінальне право
• Міжнародне економічне право
• Міжнародне право охорони навколишнього середовища
• Право міжнародної безпеки
• Право міжнародних договорів
• Право міжнародних організацій
• Право прав людини

Міжгалузеві інститути:

• • інститут міжнародно-правової відповідальності
  • інститут правонаступництва

Крім цього в науці міжнародного права окремо виділяють Загальну та Особливу частини міжнародного публічного права.