Мілн-Бей

Прові́нція Мілн-Бей (англ. Milne Bay Province, ток-пісін Milen Be) — провінція Папуа Нової Гвінеї. Населення провінції 209 054 особи (перепис 2000 року), що становить 11-те місце із всіх провінцій країни, площа становить 16 202 км²[2][3] (12-е місце) і 252 990 км² моря. Адміністративний центр перебуває у місті Алотау (10 025 осіб).

Провінція Мілн-Бей

Milen Be provins

Прапор
Акваторія моря в місті Алотау
Акваторія моря в місті Алотау
'Столиця' Алотау
Країна  Папуа Нова Гвінея
Регіон Папуа
Межує з: сусідні адмінодиниці
Центральна провінція, Оро ?
Райони Алотау
Кірівіні-Гуденаф
Еса'ала
Самараї-Муруа
Офіційна мова ток-пісін
Населення
 - повне 276 512 (12-те) 2011 [1]
 - густота 19,28 осіб/км²
Площа
 - повна 14 345 км² (12-те)
Часовий пояс UTC+10
Губернатор Тітус Філемон (2012-)
Код ISO 3166-2 PG-MBA
Провінція Мілн-Бей на мапі Папуа Нової Гвінеї
Провінція Мілн-Бей на мапі Папуа Нової Гвінеї
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Мілн-Бей

Географія

Провінція розташована в південно-східній частині країни і на понад 600 прибережних островах, з яких близько 160 населені.[2] Омивається з північної сторони Соломоновим морем, а з південної Кораловим

Система коралових рифів Мілн-Бей є одною із найбільш біологічно різноманітних у світі, і, таким чином привертає увагу численних дайверів і природоохоронних організацій. Острови Д'Антркасто досі проявляють значну вулканічну активність, особливо Фергуссон (Моратау) і Добу.

Острови Луїзіада є перевалочним пунктом для яхт, які подорожують по всьому світу, особливо тих, що прямують із Австралії.

Острови

Із численних островів в провінції Мілн-Бей, найбільші включають в себе:

  • Острови Д'антркасто, в тому числі, Гуденаф (Нідула), Фергюссон (Моратау), Санароа, Добу, Норманбі (Дуау).
  • Острови Тробріана, в тому числі, Кірівіна, Каілеуна, Вакута, Кітава.
  • Острови Амфлетт.
  • Вудларк (Муруа).
  • Острови Луїзіада, в тому числі, Россель (Йела), Тагула (Садест, Ванатінаі), Місіма.
  • Самарай — місцезнаходження штаб-квартири колоніального району до 1969 року, коли нова столиця провінції була перенесена в Алотау.
  • Квато, Дека-Дека, Логеа, Саліба, Басілакі, Сідея.
  • Острови Енджініер, в тому числі Тубетубе, Кораіве.

Економіка

Основними джерелами доходів у провінції є туризм. Тут ведеться культивування пальмових плантацій з одержанням з них олії, видобуток золота та срібла на острові Місіма. Золото-срібний рудник перебуває на стадії закриття. Після 2001 року роботи в основному зосереджені на вимогах закриття шахт та екологічній рекультивації території. За час свого існування, в Місіма було видобуто більше 3,7 млн унцій золота і 18 млн унцій срібла. В менших масштабах проводиться вирощування какао і виробництво копри.

Населення

Населення провінції розмовляє близько 48 мовами,[2] більшість з яких відноситься до східної малайсько-полінезійської гілки, австронезійської мовної сім'ї.

Адміністративний поділ

Територія провінції розділена на чотири райони. Кожен район має кілька одиниць місцевого самоврядування (LLG).[4] Для зручності виконання перепису, використовується поділ на відділення в кордонах тих же одиниць місцевого самоврядування.[5]

РайонАдміністративний
центр
Назва LLG[6]
Алотау Алотау Алотау (міська)
Даґа (сільська)
Гугу (сільська)
Макамака (сільська)
Мараматана (сільська)
Суау (сільська)
Вераура (сільська)
Еса'ала Еса'ала Добу (сільська)
Дуау (сільська)
Вест Ферґусон
Кірівіні-Гуденаф Кірівіна Ґуденоуґг Ісланд (сільська)
Кірівіні (сільська)
Самараї-Муруа Муруа Бванабвана (сільська)
Луїзіада (сільська)
Муруа (сільська)
Йалейамба (сільська)

Примітки

  1. Перепис населення в Папуа Новій Гвінеї (2011) Geohive
  2. Facts about Milne Bay (англійською). Milne Bay Tourism Bureau. Процитовано 30-04-2010.
  3. Provincial Profiles arrow Milne Bay (англійською). IPAPNG. Архів оригіналу за 03-05-2012. Процитовано 03-05-2012.
  4. Local Level Government (LLG) — одиниці місцевого самоврядування.
  5. National Statistical Office of Papua New Guinea
  6. LLG Names List. WESTERN PROVINCE. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 4 травня 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.