Мілош Велімирович

Мілош Велімірович (серб. Miloš Velimirović) — (10 грудня 1922, м. Белград, Югославія, тепер Сербія — 18 квітня 2008) — американський музикознавець, дослідник візантійського церковного співу у його зв'язках із старо-слов'янською співочою традицією. За походженням серб. Доктор філософії (1957). Почесний доктор Афінського університету (2004).

Мілош Велімирович
Народився 10 грудня 1922(1922-12-10)[1][2]
Белград, Королівство Югославія
Помер 18 квітня 2008(2008-04-18)[2] (85 років)
Країна  США
Діяльність музикознавець, музичний етнограф
Alma mater Гарвардський університет і Белградський університет
Знання мов сербська[3]
Заклад Університет Вісконсин-Медісон і Університет Вірджинії
Нагороди

Вищу освіту здобув за фахом «історія мистецтва» у Белградському університеті (1947—51), за фахом «музикологія» — у Белградській музичній академії (1948—52). Продовжив навчання як аспірант у Гарвардському університеті (1952—55), де працював під керівництвом візантинолога Е. Веллеша, а також О. Ґомбоші та В. Пістона. 1955—57 — стипендіат Центру візантійських досліджень Дамбартон-Оукс.

Від часу здобуття наукового ступеня — викладач, згодом — доцент і професор Єльського університету (1957—69). Професор університету штату Вісконсін у м. Медісон (1969—73) та університету штату Вірджинія у м. Шар- лотсвіль (1973—93). Головний редактор серії Collegium Musicum (Єльський університет, 1958—73), заступник редактора серії Studies in Eastern Chant (1966—79). Директор Центру сxідно-європейських досліджень (Вірджинія, 1988-91). Редактор і автор дописів до RILM (Repertoire Internationale de Literature Musicale) та багатьох ін. видань. Автор понад 90 наук, праць.

Брав участь у численних наукових конференціях, у тому числі у Національній музичній академії України імені Петра Чайковського (1998, 2001, 2005). Здійснив порівняльне дослідження нотацій найдавніших грецьких і слов'янських рукописів із Греції та Афону, дешифрував ряд піснеспівів, зафіксованих за допомогою давньоруської безпомітної та середньовізантійської нотацій. Розробив фундамент, й спеціальні музично-історичні курси, автор сучасних методик науково-дослідницької праці музикознавця-медієвіста, що узагальнює дані джерелознавства, текстології, музичної палеографії, історіографії. За досягнення в галузі музичної медієвістики нагороджений медалями («1300 років Болгарії» тощо).

Літературні твори
  • Структура старословенских музичних ирмолога // Хиландарски зборник. Београд, 1966/1.
  • A Russian Translation appeared // Музыкальная культура средневековья. Москва, 1991. Вып. 1
  • The Past Attainments and Future Tasks in the Study of the Eastern Orthodox Chant // Православна монодія: її богословська, літургічна та естетична сутність. Київ, 2001.
  • Byzantine Elements in Early Slavic Chant: In 2 vol. Copenhagen, 1960 (Monumenta Musicae Byzantinae: Subsidia. IV).
  • Preparation of an Inventory of Old Slavic Musical MSS // Anfange der slavischen Musik. Bratislava, 1966.
  • The Influence of the Byzantine Chant on the Music in the Slavic Countries // Proceedings of the 13th International Congress of Byzantine Studies. London, 1967.
  • An Unusual Russian «Spiritual Verse» // Studies in Eastern Chant. 1971/2.
  • The Present State of research in Slavic Chant // Acta Musicologica. XLIV (1972).
  • The Attainments and Tasks in the Investigation of Contacts of Byzantium and the Slavs in the Eastern Mediterranean // Report of the Twelfth Congress of the International Musicological Society. Kassel, Barenreiter, 1981.
  • The Slavic Response to Byzantine Musical Influence // Musica Antiqua Europae Orientalis. Bydgoszcz, 1982. 6.
  • Evolution of the Musical Notation in Medieval Russia // Cyrillomethodianum. Thessaloniki, 1984–1985. 8–9.
  • Russian Musicians outside of Russia in the Twentieth Century // Miscellanea Musicologica. 1987. 12.
  • Byzantine Musical Traditions among the Slavs // The Byzantine Tradition after the Fall of Constantinople. Charlottesville, 1991.
  • The First Organ Builder in Russia II Literary and Musical Notes. New York; Bern, 1995.
  • Evolution of Byzantine Musical Notation in Russia // Studi di musica bizantina in onore di Giovanno Marzi a cura di Alberto Doda. Cremona, 1995.

Література
  • Ясиновський Ю. Із бібліографії Мілоша Велімировича — дослідника візантійської та слов'янської церковної музики // Записки HTШ.  Львів, 1996.  Т. ССХХХІІ: Праці музикознавчої комісії.
  • Ол. Шевчук Мілош Велімирович // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 321

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.